Бакід — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Донця, що протікає територією Ізюмського району Харківської області.

1. Міцна снасть (трос, ланцюг) на судні, за допомогою якої воно, стоячи на якорі, закріплюється кормою до берега, пірсу, пала або іншого судна.

2. Місце біля берега, спеціально обладнане для швартування суден кормою до берега, зазвичай зі зміцненим дном для утримання якоря.

1. (власна назва) Прізвище німецького походження, зокрема відомого українського підприємця, мецената та громадського діяча XIX століття Йосипа Бакштейна, який був засновником цукрового заводу в місті Городище (Черкаська область).

2. (термін) Назва цукрового заводу, заснованого Йосипом Бакштейном, а також місцевості або об’єктів, пов’язаних з його ім’ям (наприклад, “Бакштейн” як історична назва району в Городищі).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (сучасна назва — Баківці).

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі (сучасна назва — Баківці).

3. Історична назва села Баківці в Івано-Франківській області, Коломийському районі.

1. Курс вітрильного судна відносно вітру, коли вітер дме з корми під кутом понад 90° до діаметральної площини судна.

2. Снасть стоячого такелажу на судні, яка утримує з боків щогли, димові труби та інші вертикальні конструкції.

1. Грошова винагорода, чайові, що даються за надані послуги, особливо в країнах Сходу.

2. (Переносно) Підкуп, хабар, невелика сума грошей, дана з корисливими мотивами.

1. У кримськотатарській та турецькій традиціях — сад, виноградник або город, часто оброблюваний при мечеті або текіє (дервішському монастирі) та призначений для утримання цих релігійних установ.

2. У Криму та деяких регіонах Південної України історично — ділянка землі з садом, городом або виноградником; садиба, часто з невеликим будинком.

3. Рідко вживана назва для баштана, ділянки, засіяної кавунами або гарбузами.

Бакхій — у віршознавстві: трискладовий стопа в античній метриці, що складається з двох довгих складів та одного короткого (— — U), або в силабо-тонічній системі — стопа з двох наголошених складів та одного ненаголошеного.

1. Послідовник, прихильник анархістських ідей російського революціонера Михайла Бакуніна (1814–1876), який виступав за революційне знищення держави та створення вільного суспільства на засадах федералізму, колективізму та атеїзму.

2. Представник течії в російському та міжнародному революційному русі другої половини XIX століття, що дотримувався доктрини анархізму-колективізму (бакунізму), часто протиставлявся марксистам.

1. Політична течія в російському та міжнародному революційному русі XIX століття, заснована на ідеях анархізму Михайла Бакуніна, що виступала за негайне знищення держави, церкви та інститутів сім’ї та власності, вважаючи їх джерелом гноблення, та за встановлення суспільства на засадах вільних федерацій та асоціацій.

2. Сукупність філософських, соціально-політичних поглядів та революційної тактики, характерних для Михайла Бакуніна та його послідовників, які проголошували бунт і стихійне повстання як головний засіб боротьби, заперечували необхідність політичної партії та диктатури пролетаріату, чим протиставляли себе марксизму.