1. Прилад для вимірювання кількості бактерій у рідині (наприклад, у воді, молоці) шляхом визначення ступеня їхнього розвитку в контрольованих умовах.

2. Спеціальна лабораторна посудина (колба, камера) з поділками для вирощування мікроорганізмів у живильному середовищі та подальшого визначення їхньої концентрації.

Бактерії — це домен одноклітинних прокаріотичних мікроорганізмів, які не мають ядра та мембранних органел, розмножуються поділом і мають різноманітні форми (наприклад, кулясту, паличкоподібну, спіральну). Вони поширені повсюдно і відіграють ключову роль у біосфері, беручи участь у кругообігу речовин, а також можуть бути збудниками хвороб або симбіонтами.

Бактеріємія — наявність бактерій у крові, що зазвичай є ознакою інфекційного процесу в організмі та може призводити до системного запалення (сепсису).

Одноклітинний мікроорганізм, що не має чітко оформленого ядра (належить до прокаріотів), розмножується поділом і має різноманітні форми (кульки, палички, спіралі тощо), поширений у всіх середовищах Землі.

Наявність бактерій у сечі, що зазвичай свідчить про інфекційно-запальний процес у сечовидільній системі (нирках, сечовому міхурі, сечівнику).

Бактеріоцин — білкова або пептидна речовина, що виробляється деякими штами бактерій для пригнічення або знищення близькоспоріднених бактеріальних штамів, але не шкодить самій виробляючій клітині.

Бактеріохолія — наявність бактерій у жовчі, що є патологічним станом, який часто виникає внаслідок інфекційних уражень жовчовивідних шляхів (наприклад, холангіту) або жовчного міхура (холециститу).

Бактеріохлорофіл — фотосинтетичний пігмент зелених і пурпурових бактерій, а також деяких інших фототрофних бактерій, що забезпечує перетворення світлової енергії в хімічну в процесі анаеробного фотосинтезу; відрізняється від хлорофілу рослин хімічною будовою та максимумом поглинання світла в довгохвильовій (інфрачервоній) області спектру.

1. Патологічний, нав’язливий страх перед бактеріями та мікробами, що призводить до надмірної тривоги щодо можливого зараження та нав’язливих дій, спрямованих на уникнення контакту з ними (наприклад, частине миття рук, уникання громадських місць).

2. У ширшому, нефаховому вжитку — надмірна, ірраціональна побоювання бактерій та хвороботворних мікроорганізмів.

1. Біологічний процес, при якому бактеріофаги (віруси, що інфікують бактерії) проникають у бактеріальну клітину, розмножуються в ній та зрештою знищують (лізують) її.

2. (У медицині) Метод лікування інфекційних захворювань, що спричинені бактеріями, за допомогою специфічних бактеріофагів, які знищують збудників хвороби.