• балансшток

    1. Горизонтальний брус, що з’єднує нижні кінці шатунів парової машини, передаючи рух від поршневих штоків до шатуна кривошипа.

    2. У техніці — важіль, коромисло або брус, що коливається навколо осі обертання, слугуючи для передачі або врівноваження руху (наприклад, у деяких механізмах, вагах).

  • балансування

    1. Дія за значенням дієслова “балансувати”; підтримання рівноваги тіла або предмета шляхом відповідних рухів, переміщення ваги.

    2. Приведення чого-небудь у стан рівноваги, збалансованості; узгодження, урівноваження різних факторів, показників, інтересів тощо.

    3. У техніці — процес усунення або зменшення дисбалансу (незбалансованості) обертових деталей машин і механізмів.

    4. У переносному значенні — намагання зберегти нестійке, ризиковане положення, уникаючи рішучих дій або відкритої прихильності до однієї з протиборчих сторін.

  • балансомір

    Балансомір — пристрій для вимірювання та контролю статичної та динамічної балансувальності обертових деталей (роторів, валів, коліс тощо) у машинобудуванні та ремонтному виробництві.

    Балансомір — торговельна марка або назва конкретної моделі промислового обладнання для балансувальних робіт.

  • балансограф

    1. Прилад для автоматичного записування коливань ваги тіла людини під час дослідження функції рівноваги (у медицині, фізіології).

    2. Пристрій або система, що реєструє та графічно відображає зміни балансу (рівноваги) технічної системи, економічних показників тощо.

  • балансовність

    1. Властивість бути збалансованим, зберігати рівновагу, пропорційність або гармонійне співвідношення частин чогось (наприклад, системи, структури, тексту).

    2. У бухгалтерському обліку та фінансах — властивість бути відображеним у бухгалтерському балансі підприємства; належність активів або зобов’язань до включення в баланс.

  • балансир

    1. Важіль у механізмах, машинах або приладах, що здійснює коливальні рухи для передачі або зрівноваження руху, сили; коромисло.

    2. Довга рухома планка (переважно горизонтальна), що слугує опорою або вправним снарядом для підтримання рівноваги (наприклад, у циркових артистів, у гімнастиці).

    3. Спеціальний пристрій, що забезпечує стійкість, рівновагу або регулювання роботи механізму (наприклад, у годиннику, регуляторі парової машини).

    4. Рибацька снасть у вигляді металевого блискучого стрижня з гачками, що коливається під час руху в воді, імітуючи дрібну рибку; блешня.

    5. У техніці — пристрій для зрівноваження (балансування) обертових деталей.

  • балансерка

    1. Розмовна назва балансувальної машини — пристрою для визначення місця та ступеня неузгодженості (дисбалансу) обертових деталей (наприклад, колінчастих валів, коліс, роторів) і їх подальшого зрівноваження шляхом додавання або зняття маси.

    2. У технологічних процесах (наприклад, у виробництві шин) — спеціальний верстат або ділянка, де проводиться процедура балансування готового виробу.

    3. У побуті — розмовна назва автомобільного стенду для балансування коліс.

  • балансер

    1. Пристрій або механізм, що забезпечує рівновагу, стабільність або регулювання роботи інших систем, наприклад, регулятор швидкості в механізмах, стабілізатор напруги в електричних колах або важіль для балансування в техніці.

    2. Спеціаліст (наприклад, інженер, технік), який займається налаштуванням, регулюванням або підтримкою рівноваги складних систем, механізмів або технологічних процесів.

    3. У комп’ютерних технологіях та мережевому адмініструванні — програмне або апаратне забезпечення для розподілу навантаження (load balancer), яке оптимально розподіляє запити між серверами для підвищення продуктивності та надійності системи.

    4. У ширшому, переносному значенні — людина або явище, що виконує роль стабілізуючого, урівноважуючого чинника в складній ситуації, соціальній групі чи конфлікті.

  • балансе

    1. (фінанс.) форма звітності про фінансовий стан підприємства, установи або організації на певну дату, у якій сума активів завжди дорівнює сумі пасивів (власного капіталу та зобов’язань).

    2. (перен.) стан рівноваги, збалансованості між чинниками, силами або елементами будь-якої системи.

    3. (спорт.) здатність зберігати стійке положення тіла під час руху або в статичній позі; рівновага.

    4. (техн.) пристрій або механізм для вимірювання або підтримки рівноваги, зокрема регулятор у годиннику.

  • баланс-нетто

    1. У бухгалтерському обліку — зведений баланс підприємства або установи, в якому регулюючі статті (амортизація, резерви, торгові націнки тощо) не відображені окремими рядками, а вже враховані у сумі залишків за відповідними рахунками, тобто показує лише чисту (нетто) вартість активів і зобов’язань.

    2. У міжнародній торгівлі — показник, що відображає чистий обсяг експорту чи імпорту товарів або послуг за певний період, розрахований як різниця між їх загальним обсягом та відповідними витратами (наприклад, транспортними або страхувальними).

    3. У фінансах — кінцевий, чистий результат (прибуток або збиток) діяльності за певний період після вирахування всіх витрат, податків та обов’язкових відрахувань.