Баєргендкезе (нім. Bergkäse — «гірський сир») — твердий сир з коров’ячого молока, що традиційно виробляється в альпійських регіонах, зокрема в Австрії (Тіроль, Форарльберг) та Німеччині (Баварія). Характеризується щільною, часто твердою консистенцією, жовтим кольором та інтенсивним, пряним, трохи гіркуватим смаком, що формується під час тривалого дозрівання (від 3 до 6 місяців і більше). Сир виготовляється з сирого молока корів, які пасуться на альпійських луках.

У широкому вжитку «баєргендкезе» може вживатися як загальна назва для різних сортів твердих альпійських сирів, вироблених за традиційною технологією в гірській місцевості.

Баяті — власна назва давньої китайської збірки народних пісень, що входить до конфуціанського “П’ятикнижжя” (“У цзін”).

Баяті — власна назва однієї з п’яти класичних книг давньокитайського канону (“Ши цзін”), антології поезії, що включає 305 народних пісень, гімнів та обрядових творів, зібраних, за переказами, Конфуцієм.

1. Баят — власна назва однієї з тюркських народностей, що проживає переважно в Азербайджані та Ірані; представник або представниця цієї народності.

2. Баят — власна назва однієї з гілок племінного об’єднання огузів, що брала участь у етногенезі сучасних азербайджанців, туркмен та інших тюркських народів.

3. Баят — власна назва одного з найдавніших жанрів усної народної поезії в літературах тюркомовних народів (азербайджанців, туркмен, узбеків тощо), короткої ліричної пісні-вірша, часто з філософським або любовним змістом.

1. Жінка, яка грає на баяні; виконавиця музичних творів на цьому інструменті.

2. Музикантка, що володіє мистецтвом гри на баяні, часто професійна виконавиця або учасниця оркестру, ансамблю.

1. Музикант, який грає на баяні; виконавець музичних творів на цьому інструменті.

2. (переносне значення) Людина, яка часто розповідає давно відомі, застарілі або нецікаві історії, анекдоти; нудний оповідач.

1. Дія за значенням дієслова “баяти”; розповідання, оповідання, часто казкового або фантастичного змісту.

2. Розмова, бесіда, частіше тривала або несуттєва; базікання.

3. Заст. Ворожіння, пророкування; передбачення.

1. Музичний інструмент, різновид гармоніки з хроматичним звукорядом, що має кнопки для правої руки (мелодія) та кнопки-баси для лівої руки; широко використовується у народній та естрадній музиці.

2. (переносне значення) Про людину, яка вміло та красномовно розповідає історії, часто епічного чи героїчного змісту; співзвучно зі значенням старослов’янського слова “баяти” — розповідати, казати.

3. (сучасний інтернет-сленг) Стара, вже відома багатьом інформація, жарт, анекдот або картинка, що повторно публікується або розповідається як нова; застарілий мем.

1. Індійська танцівниця та співачка, часто при храмі, яка вважалася присвяченою божеству та виконувала ритуальні танці під час релігійних церемоній і свят.

2. У європейській культурі XIX–XX століть — назва артистки балету, яка виконує партію східної (зокрема індійської) танцівниці або виступає в оригінальному «східному» номері; також — сама така роль або танцювальний номер.

1. Індійська танцівниця та співачка при храмі, що виконує ритуальні танці (зазвичай присвячені божеству Крішні); храмова танцівниця, девадасі.

2. У європейській культурі XIX–XX ст. — назва професійної танцівниці (часто східного походження), що виступає з сольними номерами, або артистки балету, яка виконує характерні партії в «східних» сюжетах.

1. (у міфології) Зла душа, злий дух у народних віруваннях, що вважався причиною хвороб, особливо дитячих; також уживається як лайливе слово.

2. (у фольклорі) Фантастична істота, потвора, яку згадують у замовляннях, казках або як залякування для дітей.

3. (переносно, розм.) Про злу, сварливу жінку.