Словник Української Мови
1. У давньогрецькій міфології — бог лікування та медицини, син Аполлона, що зображався зі змією, яка обвивала його палицю (атрибут, який став символом медицини).
2. У ботаніці — рід багаторічних трав’янистих рослин родини ластовневих, відомих своїми лікарськими властивостями; поширена назва — ластовень.
1. Який стосується асків — чоловічого християнського аскетичного чернечого ордену, заснованого в Італії в XIII столітті.
2. Який стосується асків — чоловічого християнського чернечого ордену, заснованого в Україні в XVII столітті та діяв у Галичині.
1. (у мікології) Позначення гіфи або клітини гриба, з якої безпосередньо розвивається сумка (аск).
2. (у мікології) Стосовний до утворення сумок (асків) або спор у сумках.
Аскогіменіальний (від лат. ascogimeneum) — ботанічний термін, що стосується будови плодових тіл грибів класу Аскоміцети (Ascomycetes). Позначає структуру, характер або розташування аскогіменію — сукупності аскогенних гіф (гіф, що утворюють аски) та стерильних елементів, які формують спороносний шар (гіменій) у плодових тілах цих грибів.
Аскоконідієносець — спеціалізована гіфа або структура у грибів класу Ascomycetes (аскоміцети), на якій утворюються конідії (безстатеві спори) під час анаморфної (безстатевої) стадії розвитку.
Асколізація — власна назва, що позначає історичну подію: урочисте відзначення 50-річчя наукової, літературної та громадської діяльності українського письменника, мовознавця, етнографа і громадського діяча Бориса Грінченка, яке відбулося 19–20 грудня 1906 року в Києві.
Асколізація — власна назва, що позначає однойменну збірку творів Бориса Грінченка, видану 1907 року на честь його ювілею та містить твори різних авторів, присвячені ювіляру.
Асколіхен — власна назва роду грибів-аскоміцетів родини Gnomoniaceae, паразитів рослин, що викликають плямистість листя.
1. (біологія, мікологія) — такий, що стосується асколокулярних грибів, у яких плодові тіла (аскоміцети) утворюються в спеціальних порожнинах (локулах) усередині стерильної грибниці (строми).
2. (біологія, мікологія) — належний до підкладу асколокулярних грибів (Dothideomycetidae), що характеризуються саме таким способом формування асків.
1. Ім’я одного з легендарних київських князів (IX ст.), який, за переказами, разом із Діром правив у Києві до захоплення міста Олегом.
2. Назва однієї з найстаріших християнських церков Києва (Аскольдова могила), спорудженої, за переказами, на місці поховання князя Аскольда.
3. Назва історичної місцевості в Києві (Аскольдова могила), де, за переказами, був похований князь Аскольд, а нині розташований парк та пам’ятники.
4. Власна назва (ім’я) чоловіка; рідко вживане історичне християнське ім’я.
1. Жіноче ім’я, похідне від чоловічого імені Аскольд, що вживається як власна назва.
2. У літературі та фольклорі — дочка князя Аскольда, персонаж історичних переказів і художніх творів.
3. У переносному значенні — жінка або дівчина, пов’язана з Києвом чи його історією, зокрема з періодом правління князів Аскольда та Діра.