1. (діал.) Невеликий дерев’яний ящик, скринька або комірка для зберігання різних дрібних речей, часто використовувався в побуті.

2. (діал., заст.) Спеціальна комірка або полиця в шафі, буфеті або іншій меблевій конструкції.

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Ковельському районі Волинської області.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

1. Власна назва торгової марки (бренду) українського виробника декоративних наліпок, стікерів та інших товарів для творчості та оформлення інтер’єру.

2. (Загальніше значення) Декоративна наліпка, стікер або невеликий об’єкт, призначений для прикрашання, оформлення поверхонь (наприклад, меблів, побутової техніки, стін, ноутбуків).

1. Дія за значенням дієслова “блякнути” — процес втрати яскравості, інтенсивності кольору, світла або сили; вицвітання, знебарвлення.

2. Стан, коли щось стало блідим, неяскравим, втратило колірну насиченість або виразність.

3. Переносно: втрата виразності, чіткості, інтенсивності (про почуття, враження, спогади тощо).

1. Властивість за значенням прикметника “бляклий”: відсутність яскравості, інтенсивності кольору; тьмяність, невиразність.

2. Переносно: відсутність виразності, яскравості в прояві чого-небудь (почуттів, таланту, літературного стилю тощо); безбарвність, посередність.

Блягузниця — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.

Блягузкання — діал. дія за значенням блягузкати; невиразне, нечітке вимовання слів, мовлення з пришепетуванням або через відсутність зубів.

1. Технічний термін для позначення тонкої металевої пластини, листа або покриття, зробленого з металу (зазвичай кольорового, рідше — чорного), що використовується в різних галузях промисловості (наприклад, будівництво, виробництво тар).

2. Розмовна назва для оцинкованого залізного листа, який широко застосовується в побуті та будівництві для покриття дахів, обшивки стін, виготовлення водостоків, посуду тощо.

1. Рідкісна назва села в Україні, зокрема історична назва села Блюхи (нині — частина села Біла Церква) у Волинській області.

2. У переносному значенні — глухе, віддалене, маловідоме місце або поселення (використовується з відтінком іронії або зневаги).