бляга

1. Технічний термін для позначення тонкої металевої пластини, листа або покриття, зробленого з металу (зазвичай кольорового, рідше — чорного), що використовується в різних галузях промисловості (наприклад, будівництво, виробництво тар).

2. Розмовна назва для оцинкованого залізного листа, який широко застосовується в побуті та будівництві для покриття дахів, обшивки стін, виготовлення водостоків, посуду тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |