блятник

1. (діал.) Невеликий дерев’яний ящик, скринька або комірка для зберігання різних дрібних речей, часто використовувався в побуті.

2. (діал., заст.) Спеціальна комірка або полиця в шафі, буфеті або іншій меблевій конструкції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |