блятура

1. Застаріла назва сплаву міді з цинком (латуні), що використовувалась для виготовлення дешевого начиння, прикрас або для імітації золота.

2. У переносному значенні — щось оманливе, неправдиве, що має лише зовнішній вигляд чогось цінного; обман, підробка, фальш.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |