1. Титул правителів Монгольської імперії (Юань) та деяких монгольських ханів у XIII–XIV століттях, що вживався переважно в китайських джерелах; також особа, що мала цей титул.

2. Історична назва імператора Китаю, що вживалася в українській та російській діловій та літературній мові XVI–XIX століть (від монгольського «богдо-хан» — «священний хан»).

1. Мінерал класу силікатів, водний силікат кальцію та алюмінію, що належить до групи цеолітів; названий на честь українського геолога Євгена Богдановича.

2. Рідкісний мінерал, який зустрічається у вигляді дрібних кристалів або волокнистих агрегатів білого, рожевуватого або безбарвного кольору; формується в гідротермальних умовах.

1. Назва породи великої рогатої худоби молочно-м’ясного напряму, виведеної в Україні шляхом схрещування сірої української худоби з швейцарською та монбельярдською породами; характеризується рудою або червоною мастю зі світлими відмітинами.

2. Розмовна назва жінки або дівчини на ім’я Богдана.

3. Історична назва грошової одиниці (карбованця), карбованої за часів гетьмана Богдана Хмельницького в середині XVII століття.

1. Історичний стан, соціальний прошарок або діяльність лицарів-воїнів (богатирів) у Київській Русі та козацькій Україні, що передбачали військову службу, участь у походах та захист землі.

2. Сукупність морально-етичних якостей, властивих богатирю: мужність, сила духу, відвага, шляхетність, готовність до самопожертви заради високої мети.

3. У переносному значенні — видатний, героїчний вчинок або поведінка, що викликає повагу та захоплення своєю сміливістю та величчю.

1. Герой давньоруських билин та українських народних дум, могутній воїн, що відзначається надзвичайною фізичною силою, мужністю та доблестю, захисник рідної землі від ворогів і чудовиськ.

2. Переносно: людина міцної статури, великої фізичної сили; силач, велетень.

3. У зоології: народна назва великого жука-вусача з родини вусачів (Cerambyx cerdo).

Богасаун — власна назва міста в індійському штаті Джамму та Кашмір, розташованого в Гімалаях.

Богасаун — власна назва льодовика в Гімалаях, розташованого в індійському штаті Уттаракханд.

1. Земельна ділянка в посушливих районах, що обробляється без штучного зрошення, з розрахунком на опади; посів на такій ділянці.

2. Сільськогосподарська культура (переважно зернові), вирощена на таких землях без зрошення.

Боганчі — власна назва села в Україні, що розташоване в Одеській області, Білгород-Дністровському районі; входить до складу Маразліївської сільської громади.

Боганчі — власна назва села в Україні, що розташоване в Чернігівській області, Ніжинському районі; входить до складу Вертіївської сільської громади.

1. (діал.) Те саме, що багно — болотиста, вогка місцина; трясовина, болото.

2. (діал.) Заболочена, важкопрохідна ділянка лісу.

1. Вузька протока між озерами, морями або морськими затокою й відкритим морем, часто з бурхливою течією; гирло.

2. (у геології) Глибокий вузький каньйон, ущелина, прорізана річкою в гірському масиві.

3. (переносно) Вузький прохід, тіснина, важкопрохідне місце.