Патологічний стан, що характеризується незворотним відмиранням (некрозом) тканин стінок артеріол — дрібних артеріальних судин, які відходять від артерій і переходять у капіляри.

артеріолонефросклероз — хронічне захворювання нирок, що характеризується склеротичними змінами (здуттям, гіалінозом) стінок дрібних артерій (артеріол) ниркової судини, що призводить до ішемії, атрофії паренхіми та розвитку ниркової недостатності; є морфологічною основою первинного зморшкування нирок (нефросклерозу), часто пов’язаного з тривалою артеріальною гіпертензією.

Артеріолосклероз — патологічний процес, що характеризується втратою еластичності та потовщенням стінок артеріол (дрібних артерій) внаслідок відкладення в них ліпідів, солей кальцію та розростання сполучної тканини, що призводить до звуження просвіту судин та порушення кровопостачання органів.

артеріонефросклероз — захворювання нирок, що характеризується склеротичними змінами (розростанням сполучної тканини) в артеріях та артеріолах нирки, що призводить до порушення її функцій; часто є наслідком тривалої артеріальної гіпертензії.

Артеріоп’єзограма — це медичний термін, що позначає графічну криву, отриману в результаті реєстрації артеріального тиску (артеріоп’єзографії); діаграма або запис коливань артеріального тиску в часі.

Медичний діагностичний метод, що полягає у графічній реєстрації артеріального тиску та аналізі отриманої кривої (п’єзограми) для оцінки стану серцево-судинної системи.

1. Хірургічна операція, що полягає в розтині стінки артерії для доступу до її просвіту, зазвичай з метою видалення тромба або усунення іншої патології.

2. (Застаріле) Хірургічне розтинання артерії з метою кровопускання.

артеріотрипсія — хірургічна операція, при якій для зупинки артеріальної кровотечі на кровоносну судину накладають спеціальний затискач (артеріотриптор), що роздавлює її стінку без розриву ендотелію.

1. У фонетиці та фонології: мінімальна звукова одиниця мови, що визначається місцем і способом творення, а також участю голосу; звук мови, що розглядається з точки зору його артикуляційних та акустичних властивостей.

2. У лінгвістиці тексту та семіотиці: елементарна, найменша значуща одиниця тексту або мовленнєвого акту, яка несе певне смислове навантаження і може бути виділена в структурі висловлювання.