артикулема

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У фонетиці та фонології: мінімальна звукова одиниця мови, що визначається місцем і способом творення, а також участю голосу; звук мови, що розглядається з точки зору його артикуляційних та акустичних властивостей.

2. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці тексту та семіотиці: елементарна, найменша значуща одиниця тексту або мовленнєвого акту, яка несе певне смислове навантаження і може бути виділена в структурі висловлювання.

Правопис та відмінювання