артикуляторний
[ɑrtɪkuljɑtornɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Лінгвістика) –
(у фонетиці) Пов’язаний з артикуляцією, тобто з роботою органів мовлення при утворенні звуків мови; що стосується способу та місця творення звука.
- (Лінгвістика) –
(у логопедії) Призначений для розвитку рухливості органів мовлення, для вправ з артикуляції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. артикуляторний, р. артикуляторного, д. артикуляторному, з. артикуляторного, о. артикуляторним, м. артикуляторнім