Бокошийні — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі; входить до складу Старобогородчанської селищної громади.

Бокорізи — власна назва села в Україні, розташованого в Мукачівському районі Закарпатської області.

Бокорван — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з найвищих точок хребта Свидовець (має дві вершини: Великий Бокорван, 1853 м, та Малий Бокорван, 1798 м).

Бокорван — власна назва гірського масиву (хребта) в Українських Карпатах, що є частиною Свидовецького масиву між річками Чорна Тиса та Брустурянка.

Бокораш — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Мукачівському районі; входить до складу Кольчинської селищної громади.

Бокораш — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, розташованої в масиві Полонина Боржава; має висоту 1458,5 метрів над рівнем моря.

Бокор — власна назва села в Закарпатській області України, розташованого в Берегівському районі.

Бокор — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, частини масиву Полонина Боржава, висотою 1081 м.

Бокор — власна назва готелю та історичного ресторану на горі Бокор у Закарпатті, відомого також як «Бокорський замок» або «Чортовий замок», спорудженого у стилі неоромантизму на початку XX століття.

Бокоплави — ряд дрібних ракоподібних тварин класу вищих раків, що характеризуються стиснутим з боків тілом, зігнутим дугою, і здатністю плавати на боці; поширені переважно в морях, рідше у прісних водах, є важливою ланкою харчових ланцюгів (наукова назва: Amphipoda).

Бокончіні — власна назва італійського сиру (італ. Bocconcini), що виготовляється з молока буйволиці або корови; має форму невеликих кульок, ніжну, еластичну консистенцію та солодкуватий, нейтральний смак; традиційно використовується в салатах, закусках або як інгредієнт у стравах італійської кухні.

Бокончіні — у переносному значенні: невеликі, округлі предмети або порції їжі, що за формою або зовнішнім виглядом нагадують однойменний сир.

Бокончі — власна назва села в Україні, розташованого в Мукачівському районі Закарпатської області.

1. (у мовознавстві) Слово, що вживається для позначення форми іменника в родовому відмінку множини з закінченням -ом, характерної для деяких діалектів або історичних станів української мови (наприклад, “без ніжом” замість літературного “без ножів”).

2. (у лінгвістичній термінології) Назва конкретного граматичного явища — закінчення -ом у родовому відмінку множини іменників чоловічого роду, що розглядається як архаїчна або діалектна ознака.

Бокозийник — власна назва села в Україні, що входить до складу Берегометської селищної громади Вижницького району Чернівецької області.