1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (до 2020 року — в Рожнятівському районі).

2. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, походить від назви однойменного села або топоніма.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бродівському районі Львівської області, на історичній території Галичини.

2. (рідко) Власна назва невеликої річки або струмка, часто використовується як гідронім у західних регіонах України.

Брость — власна назва села в Україні, розташованого в Бродівському районі Львівської області.

1. (діал.) Молодий пагін, паросток, брунька рослини.

2. (перен., діал.) Дитина, мала дитина; часто в звертанні.

1. Діалектна назва молодого пагона, паростка, зеленої гілочки дерева або куща, особливо верби.

2. У західних регіонах України — назва молодої трави, травиці, що тільки проростає з землі.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.

2. (у діалектах, переважно західних) Місце, заросле густими чагарниками, колоддям, хащами; важкопрохідна ділянка лісу з поваленими деревами та буреломом.

Брослива — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

Бросквиня — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

2. У місцевих говірках може використовуватися як позначення певного виду дикорослих ягід або плодів, але це значення не зафіксовано в авторитетних літературних джерелах і є регіоналізмом.

1. Захист, що виготовляється з міцних матеріалів (металу, кераміки, композитів тощо) для захисту людей, техніки, споруд або важливих об’єктів від ураження вогнепальною зброєю, осколками або іншими засобами нападу.

2. Твердий захисний покрив у деяких тварин (наприклад, панцир черепахи, броненосця або ракоподібних).

3. У переносному значенні — надійний захист, опора, те, що дає відчуття безпеки та недоторканності.

4. Документально підтверджене право на отримання або закріплення чого-небудь за собою (наприклад, місця в транспорті, номеру в готелі, товару), що надає перевагу перед іншими.