1. Власна назва вигаданого біологічного механізму у всесвіті серії відеоігор “Resident Evil”, який є паразитом або штучною формою життя, що інтегрується в організм носія, різко підвищуючи його фізичні здібності, але часто призводячи до втрати розуму та мутації.

2. (У загальному вживанні) Складний біологічний процес або система в живому організмі, що функціонує за механічними принципами; механізм, що лежить в основі певної біологічної функції.

1. Назва наукової дисципліни, що вивчає біометричні дані (унікальні біологічні та поведінкові характеристики людини) та технології їх збору, аналізу та використання для ідентифікації та автентифікації особи.

2. Сукупність біометричних технологій, методів та засобів, що застосовуються для розпізнавання осіб за їх фізіологічними ознаками (відбитки пальців, структура обличчя, райдужна оболонка ока, ДНК) або поведінковими шаблонами (голос, хода, почерк).

1. Метод боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, що ґрунтується на використанні їхніх природних ворогів (корисних комах, мікроорганізмів, птахів тощо).

2. Метод наукового дослідження, заснований на вивченні та аналізі біологічних характеристик (наприклад, відбитків пальців, райдужної оболонки ока, голосу) для ідентифікації особи.

Біометеорологія — наукова дисципліна, що вивчає вплив метеорологічних факторів (атмосферного тиску, температури, вологості повітря, сонячної радіації тощо) на живі організми, зокрема на здоров’я, самопочуття та фізіологічні процеси людини, тварин і рослин.

Біологічна мембрана, тонка оболонка, що відокремлює вміст клітини або її органел від навколишнього середовища або розподіляє внутрішній простір клітини на відсіки; складається переважно з ліпідів і білків.

Галузь науки, що вивчає біологічні та фізіологічні основи здоров’я, хвороб і лікування людини, інтегруючи знання з біології, хімії, фізики та інших наук для розвитку медичних знань, діагностичних методів і терапій.

Прикладна наукова дисципліна, спрямована на дослідження механізмів захворювань, розробку нових лікарських засобів, методів діагностики та лікування на основі фундаментальних біологічних принципів.

1. Сукупна маса всіх живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів) або їх частин у певній екосистемі, біоценозі, на певній території чи об’ємі води на конкретний момент часу.

2. Органічна речовина, що утворюється в результаті життєдіяльності організмів (наприклад, відходи сільського господарства, лісівництва, тваринництва, органічні побутові відходи), яка використовується або може бути використана як сировина для одержання енергії (біопалива, біогазу) або виробництва різних матеріалів.

1. Властивість живих організмів, їх тканин або клітин створювати власне магнітне поле або реагувати на зовнішнє магнітне поле.

2. Розділ біофізики, який вивчає магнітні явища в живих організмах, зокрема механізми утворення біомагнітних полів та їх вплив на біологічні процеси.

1. Велика природна територіальна одиниця, що характеризується певним типом рослинності та тваринного світу, сформованим під впливом кліматичних умов і географічного положення (наприклад, тундра, тайга, тропічний ліс, степ, пустеля).

2. У більш вузькому, екологічному сенсі — сукупність екосистем певної кліматичної зони, що мають подібну структуру та функціонування.

1. Органогенна гірська порода, що складається переважно з решток організмів або продуктів їхнього життєдіяльності (наприклад, вапняк, крейда, крем’яні породи).

2. (У техніці) Біологічно активна добавка до мастильних матеріалів, що покращує їхні експлуатаційні властивості.