Словник Української Мови
Буква
1. Велика природна територіальна одиниця, що характеризується певним типом рослинності та тваринного світу, сформованим під впливом кліматичних умов і географічного положення (наприклад, тундра, тайга, тропічний ліс, степ, пустеля).
2. У більш вузькому, екологічному сенсі — сукупність екосистем певної кліматичної зони, що мають подібну структуру та функціонування.
Приклад 1:
Аналіз даних досліджень інших вчених (Maarten Schrama, Bart Vandecasteele, Sabrina Carvalho, Hilde Muylle, Wim h. Van der Putten, 2016) щодо біохімічного складу листяної біом аси засвідчив, що основною причиною низької гумусовідтворюючої здатності листяного опаду M. giganteus є дуже велике співвідношення між вуглецем та азотом у біомасі листя, яке становить C:N=60:1, що перевищує оптимальне у 2 -3 рази. Тому для підвищення гумусоутворюючої здатності M. giganteus , за рахунок листового опаду, потрібно додавати азот у середній нормі 20 -30 кг/т листового опаду.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Сучасне обличчя міжнародних виробничих систем, їхня організаМ ція не в останню чергу визначаються такими процесами, як електроніМ зація, роботизація, комп’ютеризація виробництва, впровадження біоМ технологій. Електронізація виробництва дає змогу вилучити з безпоМ середнього його процесу робочу силу, веде до часткової або повної автоматизації технологічних процесів. — Невідомий автор