• апо

    Іменник чоловічого роду, західний діалектизм: батько, тато.

    Також: старший або найголовніший чоловік у родині чи громаді.

  • апоастр

    Це точка на еліптичній орбіті зірки чи іншого небесного тіла, що обертається навколо центральної зірки, яка розташована на максимальній відстані від неї; антонім до терміна “періастр”.

  • апобіосфера

    Апобіосфера — це високі атмосферні шари, недосяжні для живих організмів, куди речовини біогенного походження потрапляють лише у мізерних обсягах.

  • апогамія

    Апогамія — це форма безстатевого відтворення, властива окремим вищим рослинам. У цьому процесі зародок формується без запліднення, розвиваючись із будь-якої клітини гаметофіта чи спорофіта. Таке явище спостерігається відносно нечасто, переважно у певних видів покритонасінних рослин та папоротей.

  • апогей

    1. астр. Точка на орбіті Місяця або штучного супутника нашої планети, що розташована на максимальній відстані від її центру. Як приклад: апогей орбіти ракети-носія може бути на понад сто кілометрів нижчим за апогей орбіти супутника, який вона виводить (Рад. Укр., 14.XI 1957, 3).

    2. перен. Найвища точка розвитку, пік або кульмінація чогось. Наприклад, працю над твором можна вести навіть не заспокоївши скорботи, а перебуваючи на її найвищому піднесенні (Л. Укр., V, 1956, 436). Також апогеєм протистояння Київської Русі з Візантією за вплив у Північному Причорномор’ї вважається відомий похід князя Володимира на Херсонес (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 592). Чи: стихійне лихо може сягнути найбільшої сили (Довж., II, 1959, 199).

  • апогелій

    Та частина існування, яка позбавлена світла, і її контури невідомі жодній живій людині.

  • апограф

    Точне відтворення оригінального тексту або рукопису.

    Фотографічний або цифровий образ, зроблений з авторського рукопису чи першоджерела.

    Механічний пристрій, призначений для точного перенесення контурів малюнка або креслення.

  • аподерй

    У давньоримських лазнях так називалася кімната, де відвідувачі знімали одяг; вона могла бути об’єднана з приміщенням для холодних купівель.

  • аподжатура

    У музиці: довгий форшлаг, що належить до орнаментальних прикрас.

    У театральному мистецтві: натиск або перетискання.

  • аподиктичний

    Аподиктичний — це такий, що є достовірним і беззаперечним, оскільки ґрунтується на логічній необхідності.

    Аподиктичним називають судження, яке відображає властивості предмета, притаманні йому за будь-яких обставин.