1. Який створений, розроблений або побудований на певній основі, принципах, ідеях чи технології; що має в своїй основі щось конкретне.

2. У комп’ютерній термінології — який використовує певну платформу, мову програмування, архітектуру або технологію як основу для розробки (наприклад, веб-базований додаток, Windows-базована система).

3. У суспільних та гуманітарних науках — який ґрунтується на певних даних, доказах, концепції чи методології (наприклад, доказо-базована медицина, факт-базована журналістика).

1. (у біології, цитології) — здатний до зв’язування з основними (базовими) барвниками; що легко пофарбовується ними, на відміну від ацидофільних структур. Про клітинні структури, тканини або мікроорганізми.

2. (у гістології) — що стосується або є властивістю базофільних клітин (наприклад, базофільних лейкоцитів або базофілів — гранулоцитів, чиї гранули пофарбовуються основними барвниками).

1. (у математиці, фізиці, техніці) Пов’язаний з базисом, що стосується базису; такий, що є базисом або має його властивості.

2. (у геології) Характерний для базальтів, що містить у своєму складі базальт; базальтовий.

3. (у хімії) Що має властивості основи (лугу), лужний.

4. (переносне значення) Основний, фундаментальний, що становить основу для чогось.

1. (у ботаніці) такий, що розвивається, розкривається або розташовується від верхівки до основи; спрямований від вершини до основи (наприклад, про розташування квіток у суцвітті або про порядок розкриття бруньок).

2. (у біології загалом) такий, що росте або розвивається в напрямку від вершини до основи.

1. Стосунковий до базиліки; властивий базиліці, характерний для неї.

2. Прикметник до власної назви «Базилік» (чоловіче ім’я).

1. Стосовний до базиліки, властивий їй; призначений для базиліки.

2. У будівництві: такий, що має форму базиліки — тип споруди (переважно храму) з непарною кількістю нефів, середній з яких вищий за бічні та освітлюється через вікна у верхній частині стін.

1. (в анатомії) Пов’язаний з основою черепа або з базилярною артерією; що стосується основи черепа.

2. (в ботаніці) Розташований біля основи, у нижній частині органу рослини (наприклад, листок).

1. (у ботаніці) такий, що стосується базикарпу — плодового тіла деяких грибів, зокрема базидіоміцетів, утвореного зрощенням гіф і часто має ніжкоподібну форму.

2. (у мікології) властивий базикарпу або характерний для нього; що належить до базикарпу.

1. Біол. Який стосується базидії, властивий їй або утворюється на ній (про спори грибів).

2. Біол. Який належить до класу базидіоміцетів або характеризує його представників.