1. Який стосується байбарису (барбарису) — колючого чагарника з дрібними червоними кислуватими ягодами, або виготовлений з його плодів.
2. Який має колір, схожий на стиглі ягоди байбарису; темно-червоний з ледь помітним фіолетовим відтінком.
Словник Української Мови
1. Який стосується байбарису (барбарису) — колючого чагарника з дрібними червоними кислуватими ягодами, або виготовлений з його плодів.
2. Який має колір, схожий на стиглі ягоди байбарису; темно-червоний з ледь помітним фіолетовим відтінком.
1. Який стосується байбака (рід гризунів Marmota), властивий йому або створений з його матеріалу.
2. У складі зоологічних назв: що належить до роду байбаків або споріднених з ним видів, наприклад, «байбаковий (степовий) борсук» — застаріла назва тхора степового.
1. Власна назва дитячої пісеньки, колискової, що використовується для засипляння немовляти; також уживається як символічне позначення сну або відходу до нього (наприклад, у фразі “пора на бай-бай”).
2. Розмовне, часто у звертанні до дитини: стан сну, дрімота (наприклад: “Ходімо у бай-бай”).
3. У дитячому мовленні або в мовленні дорослих до дітей: процес засинання, відхід до сну (наприклад: “Піти на бай-бай”).
1. Розмовляти, вести розмову, часто без особливого змісту або тривалий час; базікати.
2. (Переносно) Обговорювати когось, перемовлятися, пліткувати.
1. Розмовляти, балакати, вести розмову (часто про щось несуттєве або тривало).
2. Балакати, говорити багато і швидко, часто без змістовності; теревенити.
1. Мати щось за основу, грунтуватися на чомусь, спиратися на щось (про ідеї, теорії, висновки тощо).
2. Мати своє постійне місце розташування, перебування або розміщення десь (про установи, організації, війська тощо).
3. Бути заснованим, створеним на певних принципах, правилах або фактах.
1. Створювати, організовувати або розміщувати щось на певній основі, опорі, у певному місці; спиратися на щось як на фундамент.
2. Мати за основу, грунтуватися на чомусь (про ідеї, теорії, висновки).
3. (у військовій справі) Розташовувати, створювати базу (опорний пункт) для ведення бойових або інших дій.
1. (у біології та медицині) такий, що має здатність інтенсивно забарвлюватися основними (лужними) барвниками; що стосується базофілії (наприклад, базофільні гранули, базофільні клітини).
2. (у гематології) такий, що належить до різновиду гранулоцитів (білих клітин крові) — базофілів, або пов’язаний з ними (наприклад, базофільний лейкоцит).
1. (у техніці, інформатиці) Який є основою, фундаментом для чогось; основний, вихідний, що задає стандарт або принцип, на якому щось будується або функціонує.
2. (у логіці, теорії) Який належить до основи, до того, що приймається без доказу; початковий, аксіоматичний.
3. (переносно) Найважливіший, ключовий, що становить сутність або необхідний мінімум у певній галузі знань, навичок тощо.
1. Який є основою, фундаментом для чогось; основний, корінний, що становить базу.
2. Який належить до бази або пов’язаний з нею; центральний, опорний.
3. (У спеціальних галузях) Початковий, стандартний, що прийнятий за основу для порівняння, розрахунків або подальшого розвитку (наприклад, базовий рівень, базова валюта, базова модель).