Словник Української Мови
1. Властивість за значенням прикметника “вагільний”: здатність до вагання, коливання, нестійкість у поглядах, думках або настроях; нерішучість.
2. Фізична властивість предмета перебувати у стані нестійкої рівноваги, схильність до коливання або перекидання; нестійкість.
Евксеніт — рідкісний мінерал класу оксидів, ніобо-танталат ітрію та рідкісноземельних елементів, що кристалізується в ромбічній системі; зустрічається у вигляді чорних або бурих кристалів у гранітних пегматитах.
1. (діал.) Дерев’яна дощечка для покриття дахів, зазвичай клиноподібної форми з жолобком; гонта.
2. (перен., розм.) Про стару, зношену, часто невідповідну за розміром одіж; лахміття.
1. (діал.) Місце, де водяться гади (змії, ящірки, жаби тощо); гадюшник.
2. (перен., розм.) Про скупчення підступних, злих людей або про місце їх перебування.
1. (історичне) Міра ваги, що використовувалася в Україні в XVI–XVIII століттях, рівна приблизно 2,5 пуда (близько 40 кілограмів).
2. (застаріле) Великі торговельні ваги, терезі для зважування важких вантажів (наприклад, мішків з зерном).
3. (переносне значення, рідко вживане) Те, що служить мірилом, критерієм для оцінки чогось; символ рівноваги, справедливого суду.
1. Медичний термін, що позначає зниження частоти серцевих скорочень (брадикардію), яке виникає внаслідок стимуляції блукаючого нерва (nervus vagus) — десятого черепного нерва, що відповідає за парасимпатичну регуляцію серцевої діяльності.
1. Збірна назва для деяких плазунів (змій, ящірок, крокодилів тощо), а також земноводних (жаб, саламандр тощо), що вживається переважно в розмовній мові або з негативною оцінкою.
2. Переносно: підла, огидна, зла людина; потвора.
3. Заст. або діал. Велика змія, гадюка.
вагус-пневмонія — застарілий медичний термін для позначення пневмонії (запалення легень), яка розвивається внаслідок порушення функції блукаючого нерва (nervus vagus), що призводить до розладу нервової регуляції дихання та кровообігу в легенях.
Евкрит — рідкісний мінерал, силікат лужних металів, гідротермального походження, кристалічна структура якого належить до моноклінної сингонії.
1. (анатомія) Коротка назва для nervus vagus — блукаючого нерва, однієї з найдовших і найскладніших за функціями пар черепних нервів, що іннервує органи шиї, грудної та черевної порожнин.
2. (медицина, ортопедія) Вальгусна деформація, відхилення кінцівки або її сегмента назовні від середньої лінії тіла (наприклад, вальгусна деформація коліна або великого пальця стопи).