Словник Української Мови
1. (у петрології) такий, що повністю або переважно складається з кристалічних мінеральних зерен, які можна розрізнити неозброєним оком або під мікроскопом (про гірську породу); повнокристалічний.
2. (у фізиці, хімії) такий, що має ідеальну або високо впорядковану кристалічну структуру.
1. (діал.) Невеликий водоймий, застійна калюжа або болотисте місце, де водиться багато гадюк.
2. (перен., зневажл.) Погана, огидна людина; негідник.
1. Піч шахтного типу для плавки чавуну, переважно з метою лиття, що працює на коксі або деревному вугіллі; призначена для одержання рідкого чавуну з шихти, що складається з металевої сировини, палива та флюсів.
2. Відділення ливарного цеху, де встановлені такі печі та виконується плавка металу.
1. Робітник, який працює біля вагранки (шахтної печі для плавки чавуну).
2. Рідкісне позначення самого обладнання — вагранки.
Ґорголя — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Свидовець (частина масиву Ґорґани).
Ґорголя — розмовна назва будь-якої крутої, скелястої або важкопрохідної гори, урвища (зазвичай у карпатських діалектах).
1. (геол.) Пов’язаний з евконітом — рідкісним мінералом, фосфатом ітрію та ербію, що зустрічається в пегматитах.
2. (палеонт.) Стосовний до викопних представників роду евконіт (Eoconus) — дрібних організмів нез’ясованого систематичного положення, знайдених у відкладеннях едіакарського періоду.
1. Вертикальна шахтна піч для плавки чавуну, переважно з метою лиття, у якій паливом (коксом або деревним вугіллям) перемішується з металевою шихтою.
2. Рідкісна назва великої ваги, важкого предмета або про людину з великою вагою.
Гаджі — власна назва персонажа з серії фантастичних романів американської письменниці Енн Маккефрі «Вершники Перна», розумна істота, що нагадує маленького дракона або ящірку, здатка до телепатії та миттєвого переміщення в просторі (телепортації).
Гаджі — у комп’ютерних іграх, зокрема у всесвіті Warhammer 40,000, поширена назва технологічно розвиненої древньої раси (англ. Old Ones), а також створених нею істот або артефактів.
1. (у фізиці) Сила взаємного притягання між тілами, що мають масу; те саме, що гравітація.
2. (переносно, книжн.) Сильний потяг, прагнення до когось або чогось; тяжіння.
1. (хімія) стосовний до евконії — природної смоли, що виділяється деякими рослинами роду евконія (Eucoinia), або до її похідних.
2. (техніка) стосовний до евконіту — твердого, гумоподібного матеріалу, отриманого шляхом вулканізації евконії, що раніше використовувався як електроізоляційний матеріал.