гадинник

[ɦɑdɪnnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Зоологія) –

    (діал.) Місце, де водяться гади (змії, ящірки, жаби тощо); гадюшник.

  2. (Література) –

    (перен., розм.) Про скупчення підступних, злих людей або про місце їх перебування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гадинник, р. гадинника, д. гадинникові, з. гадинник, о. гадинником, м. гадинникові, к. гадиннику

Більше записів