1. Жінка або дівчина, яка продає газети на вулиці, на станціях, у громадських місцях.
2. Розмовна назва газетного кіоску або невеликої крамниці, де переважно продають періодичні видання (газети, журнали).
Словник Української Мови
1. Жінка або дівчина, яка продає газети на вулиці, на станціях, у громадських місцях.
2. Розмовна назва газетного кіоску або невеликої крамниці, де переважно продають періодичні видання (газети, журнали).
1. (діал.) Густа, важкопрохідна чаща, хаща, зарості; ділянка лісу з підліском і буреломом.
2. (діал., перен.) Щось заплутане, складне для розуміння; безлад, плутанина.
3. (діал., перен.) Велика кількість, нагромадження чогось (часто людей).
Еврилох — власна назва персонажа давньогрецької міфології, один зі спутників Одіссея, який уцілів після перетворення інших товаришів на свиней чаклункою Цирцеєю.
1. (діал.) Жінка, яка працює за наймом на сільськогосподарських роботах, наймичка.
2. (заст.) Жінка, яка виконує обов’язки служниці, покоївки в домі; служниця.
Вакар — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
1. Продавець газет, людина, яка торгує газетами на вулицях, у громадських місцях або розносить їх передплатникам.
2. Робітник поліграфічного виробництва, який займається складанням (верстанням) сторінок газети або працює на газетній друкарській машині (застаріле).
3. Переносно: журналіст, газетний працівник, особливо який пише невеликі оперативні матеріали, хроніку (рідко, часто іронічно або зневажливо).
Евриклея — власна назва персонажа давньогрецької міфології, старшої няньки Одіссея, яка впізнала його за шрамом по поверненню до Ітаки після довгого мандрування.
Евриклея — власна назва персонажа з трагедії Софокла “Електра”, няньки Електри та Ореста.
1. У системі освіти: посада викладача або наукового співробітника у вищому навчальному закладі, яка є вакантною (вільна для зайняття).
2. У церковній практиці: незайнята парафія (місце служіння священика), яка потребує нового настоятеля.
1. В українській мовознавчій термінології — позначення японського складного знака кандзі, що використовується в японському письмі на відміну від знаків кана.
2. Власна назва селища міського типу в Новоазовському районі Донецької області України.
3. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Ворскли (протікає територією Полтавської області).
1. Вигук, що виражає радість від раптового знахідки, відкриття, осягнення чого-небудь.
2. Назва золотої монети, карбованої в Каліфорнії під час «золотої лихоманки» 1848–1855 років.
3. Назва міста в США (штат Каліфорнія).