• газетярка

    1. Жінка або дівчина, яка продає газети на вулиці, на станціях, у громадських місцях.

    2. Розмовна назва газетного кіоску або невеликої крамниці, де переважно продають періодичні видання (газети, журнали).

  • ґраса

    1. (діал.) Густа, важкопрохідна чаща, хаща, зарості; ділянка лісу з підліском і буреломом.

    2. (діал., перен.) Щось заплутане, складне для розуміння; безлад, плутанина.

    3. (діал., перен.) Велика кількість, нагромадження чогось (часто людей).

  • еврилох

    Еврилох — власна назва персонажа давньогрецької міфології, один зі спутників Одіссея, який уцілів після перетворення інших товаришів на свиней чаклункою Цирцеєю.

  • вакарка

    1. (діал.) Жінка, яка працює за наймом на сільськогосподарських роботах, наймичка.

    2. (заст.) Жінка, яка виконує обов’язки служниці, покоївки в домі; служниця.

  • вакар

    Вакар — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • газетяр

    1. Продавець газет, людина, яка торгує газетами на вулицях, у громадських місцях або розносить їх передплатникам.

    2. Робітник поліграфічного виробництва, який займається складанням (верстанням) сторінок газети або працює на газетній друкарській машині (застаріле).

    3. Переносно: журналіст, газетний працівник, особливо який пише невеликі оперативні матеріали, хроніку (рідко, часто іронічно або зневажливо).

  • евриклея

    Евриклея — власна назва персонажа давньогрецької міфології, старшої няньки Одіссея, яка впізнала його за шрамом по поверненню до Ітаки після довгого мандрування.

    Евриклея — власна назва персонажа з трагедії Софокла “Електра”, няньки Електри та Ореста.

  • ваканець

    1. У системі освіти: посада викладача або наукового співробітника у вищому навчальному закладі, яка є вакантною (вільна для зайняття).

    2. У церковній практиці: незайнята парафія (місце служіння священика), яка потребує нового настоятеля.

  • вака

    1. В українській мовознавчій термінології — позначення японського складного знака кандзі, що використовується в японському письмі на відміну від знаків кана.

    2. Власна назва селища міського типу в Новоазовському районі Донецької області України.

    3. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Ворскли (протікає територією Полтавської області).

  • еврика

    1. Вигук, що виражає радість від раптового знахідки, відкриття, осягнення чого-небудь.

    2. Назва золотої монети, карбованої в Каліфорнії під час «золотої лихоманки» 1848–1855 років.

    3. Назва міста в США (штат Каліфорнія).