Евримія — у давньогрецькій міфології: одна з трьох грацій (харит), уособлення гармонії, краси та милозвучності.
Евримія — у сучасному вжитку (рідко): приємна мелодійність, благозвучність мови або музики.
-
вакація
1. Застаріла назва канікул або перерви у навчанні в навчальних закладах.
2. У переносному значенні — будь-яка тривала перерва, відпочинок від роботи чи звичних занять.
-
газетярський
1. Стосовний до газетярів (продавців газет), властивий їм.
2. Стосовний до газетярства (професії продавця газет), пов’язаний із ним.
-
вакат-кисень
Вакат-кисень — власна назва (псевдонім) українського письменника, перекладача та літературознавця Івана Олександровича Світличного (1929—1992), яку він використовував для публікації літературно-критичних статей, есеїстики та перекладів у період, коли його твори не могли з’являтися під справжнім ім’ям через політичні переслідування радянською владою.
-
евримедонт
Евримедонт — власна назва річки в Малої Азії (сучасна Туреччина), на берегах якої 466 року до н. е. відбулася вирішальна сухопутно-морська битва між Афінським морським союзом і Перською імперією, що завершилася перемогою греків.
Евримедонт — ім’я декількох персонажів давньогрецької міфології, зокрема одного з велетнів (гігантів), який брав участь у битві з богами-олімпійцями (гігантомахії).
Евримедонт — історична особа, афінський полководець (стратег) V століття до н. е., який командував афінським флотом у битві на річці Евримедонт.
-
вакат
1. Посада або службове місце, яке тимчасово є вільним, незайнятим (не зайняте особою, що має на нього право).
2. У поліграфії та художніх виданнях: чиста, незаповнена текстом або зображенням сторінка або частина сторінки.
-
газетярство
1. Рід занять, професія газетяра; діяльність, пов’язана зі збором, написанням або поширенням матеріалів для газет, часто з негативним відтінком — про поверхневу, непрофесійну журналістику, що переслідує сенсаційність.
2. Сукупність газетярів як професійної групи; газетярське середовище.
3. Заст. Газетна справа в цілому; видавництво або розповсюдження газет.
-
вакасюонагата
Вакасюонагата — власна назва традиційного японського танцювального жанру, що виник у період Едо (XVII–XIX ст.) і виконувався молодими акторами кабукі (вакасю) в образі жінок; характеризується витонченими, повільними рухами та використанням характерного гриму та костюмів.
Вакасюонагата — стилізований сценічний образ юнака-актора в театрі кабукі, який спеціалізувався на виконанні жіночих ролей (оннагата), але зберігав деякі риси молодої чоловічої статі.
-
еврилітовий
Еврилітовий — стосовний до евриліту, властивий йому або зроблений з нього.
-
вакасюгата
Вакасюгата — традиційний японський чоловічий пояс для кімоно, який носили самураї в період Едо (1603–1868 рр.). Відрізнявся від звичайних поясів (обі) своєю шириною, міцністю та способом зав’язування, часто використовувався для фіксації ножен катани за поясом.
Вакасюгата — різновид японського меча (катани), характерний для періоду Муроматі (1336–1573 рр.). Ця зброя мала менший розмір і витонченішу форму порівняно з пізнішими катанами, часто використовувалася в парі з довшим мечем (таті) і була поширена серед молодих самураїв або як допоміжна зброя.