Древослів

Словник Української Мови

вакарка

[ʋɑkɑrkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    (діал.) Жінка, яка працює за наймом на сільськогосподарських роботах, наймичка.

  2. (Історія) –

    (заст.) Жінка, яка виконує обов’язки служниці, покоївки в домі; служниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вакарка, р. вакарки, д. вакарці, з. вакарку, о. вакаркою, м. вакарці, к. вакарко

Більше записів