Словник Української Мови
Еврихор — організм, здатний існувати в широкому діапазоні умов навколишнього середовища, наприклад, за різних температур, вологості або солоності води (протилежність — стенохор).
Еврихор — вид рослини або тварини, що має широкий ареал поширення, часто на кількох континентах.
1. Медична процедура, при якій в організм людини або тварини вводять вакцину для вироблення імунітету проти певної інфекційної хвороби.
2. Масове проведення таких процедур серед населення або поголів’я тварин з профілактичною метою.
Процес виділення газу з твердих або рідких речовин, гірських порід тощо внаслідок фізичних, хімічних або біологічних процесів.
У гірничій справі — небезпечне виділення природного газу (часто метану) з масиву вугілля або порід у гірничі виробки.
1. (біол.) Здатність рослин або тварин нормально розвиватися в широкому діапазоні освітленості, тобто як за високої, так і за низької інтенсивності світла.
2. (екол.) Властивість організмів (еврифотних видів) витримувати значні коливання рівня освітлення в місцях свого проживання.
1. Медичний працівник (лікар, фельдшер, медсестра тощо), який проводить вакцинацію — введення вакцин з метою імунізації.
2. Пристрій або технічний засіб для механізованого введення вакцини, часто використовується у ветеринарії для масової імунізації тварин.
1. Лікарський препарат, що містить ослаблені або вбиті мікроорганізми, їх частини або синтезовані білкові структури (антигени), призначений для введення в організм людини чи тварини з метою вироблення активного імунітету проти певної інфекційної хвороби.
2. У розмовній мові — сама процедура вакцинації, щеплення.
1. Призначений для відведення газу, пов’язаний з відведенням газу.
2. Стосовний до трубопроводу, комунікації або пристрою, який відводить газ (переважно природний або побутовий) від основної магістралі, свердловини чи джерела до споживача або місця використання.
Ґорґотітися — (розм.) довго, нудно та недоладно щось робити, копотітися, тягтися; марнувати час на повільну, недбалу роботу.
1. (у біології, про водні організми) Здатний жити та розвиватися в широкому діапазоні освітленості, пристосований до значних коливань інтенсивності світла у водному середовищі.
2. (у екології, про середовище) Такий, що характеризується широкими коливаннями рівня освітленості.
1. У давньогрецькій міфології — жриця бога Вакха (Діоніса), учасниця вакханалій, що супроводжувала його свята нестримними танцями, екстатичними ритуалами та несамовитим веселощам.
2. Переносно — жінка або дівчина, яка перебуває в стані нестримного, екстатичного збудження, захоплення або розгулу; безтямна веселуха.