еврифотність

1. (біол.) Здатність рослин або тварин нормально розвиватися в широкому діапазоні освітленості, тобто як за високої, так і за низької інтенсивності світла.

2. (екол.) Властивість організмів (еврифотних видів) витримувати значні коливання рівня освітлення в місцях свого проживання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |