Значення
- (Біологія) –
(біол.) Здатність рослин або тварин нормально розвиватися в широкому діапазоні освітленості, тобто як за високої, так і за низької інтенсивності світла.
- (Біологія) –
(екол.) Властивість організмів (еврифотних видів) витримувати значні коливання рівня освітлення в місцях свого проживання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еврифотність, р. еврифотності, д. еврифотності, з. еврифотність, о. еврифотністю, м. еврифотності, к. еврифотносте