Словник Української Мови
1. Велика група людей, які об’єдналися для спільної справи, праці, походу або з інших причин; юрба, гурт, компанія.
2. Загони запорозьких козаків, що формувалися для походів, промислів (рибальських, соляних тощо) або іншої спільної діяльності.
3. Розмовна назва великої, неорганізованої групи дітей або підлітків.
Езофагоаортограма — рентгенограма (рентгенівський знімок) середостіння, отримана при одночасному контрастному дослідженні стравоходу та аорти.
1. Технічний пристрій (насос, компресор або вентилятор) для відкачування, нагнітання чи переміщення газів.
2. Розмовна назва пристрою для видалення диму та продуктів згоряння з робочого простору (наприклад, у лабораторії).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (переносно, розм.) Неорганізоване, галасливе скупчення людей; метушня, безладдя, сум’яття (зазвичай з відтінком зневаги).
1. Керівник, старшина або отаман ватаги (зграї, загону, групи людей, що об’єдналися для спільної роботи, подорожі, військової справи тощо).
2. Голова рибальської або чумацької артілі, бригади.
3. У гуцулів: організатор та керівник групи чабанів (овечих пастухів) на полонині.
Власна назва традиційного грузинського танцю, що виконується чоловіками і характеризується стрімким темпом, технічно складними рухами та особливою пластикою, яка імітує рухи лебедя.
Езофагектомія — хірургічна операція повного або часткового видалення стравоходу, яка зазвичай проводиться при його злоякісних пухлинах, тяжких травмах або інших незворотних ураженнях.
1. Прикметник, що стосується газосмоків — пристроїв для відсмоктування та очищення газів на промислових підприємствах (наприклад, газосмокова станція, газосмокова установка).
2. Прикметник, що стосується газосмоків — колишньої назви міста Довжанськ у Луганській області, пов’язаної з видобутком вугілля та наявністю шахтних газосмоків (наприклад, газосмоковий район).
1. М’який, пухнастий матеріал зі сплетених волокон (зазвичай бавовняних, рідше вовняних, льняних тощо), що використовується в медицині, гігієні, будівництві та побуті для теплоізоляції, фільтрації, прокладок або як набивний матеріал.
2. Медична (гігієнічна) вата — стерилізований білий пухнастий шар бавовняних волокон, що застосовується для перев’язок, лікувальних процедур та косметичних потреб.
3. Будівельна (технічна) вата — тепло- та звукоізоляційний матеріал у вигляді рулонів або плит, виготовлений з мінеральних (скляних, базальтових) або синтетичних волокон.
4. Переносно: про щось дуже м’яке, пухнасте, схоже на вату за зовнішнім виглядом або на дотик (наприклад, “вата хмар”).
Одиниця вимірювання енергії або роботи в Міжнародній системі одиниць (SI), що дорівнює енергії, яку витрачає пристрій потужністю один ват за одну секунду; еквівалентна одному джоулю.