1. Власна назва села в Україні, розташованого в Кіровоградській області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Черкаській області.
-
вболівальник
Особа, яка захоплено стежить за спортивними змаганнями, уболіває за певну команду або спортсмена, відчуваючи емоційну причетність до їхніх успіхів чи невдач.
У ширшому значенні — людина, яка з ентузіазмом і зацікавленістю спостерігає за розвитком певної справи, підтримує чиїсь дії або ідеї.
-
ейзенахець
1. Мешканець або уродженець міста Айзенах (нім. Eisenach) у Німеччині.
2. Учасник або прихильник Айзенахської партії (нім. Eisenacher Partei) — соціал-демократичної робітничої партії Німеччини, заснованої в Айзенаху у 1869 році під керівництвом Августа Бебеля та Вільгельма Лібкнехта.
-
гайвороненя
1. Пташеня гайворона (Corvus frugilegus) — представника роду круків родини воронових.
2. (переносно) Про людину, особливо дитину, з надмірно темним, майже чорним волоссям.
-
вбозтво
Вбозтво — власна назва, що позначає українське село в Бучанському районі Київської області, розташоване на річці Здвиж.
-
вбожество
1. Власна назва, що позначає божество, яке уособлює бідність, злидні або нестатки; у міфології та фольклорі — персоніфікація бідності.
2. Застаріле або книжне позначення бідності, злиднів, убогості як абстрактного поняття або стану.
-
ейдофор
Ейдофор — у психології: яскравий, насичений деталями та стійкий образ, що сприймається внутрішнім зором (уявленням) після припинення безпосереднього сприйняття об’єкта; фотографічна пам’ять.
Ейдофор — у мистецтві та культурології: символічний, знаковий образ або візуальна форма, що несе глибокий сенс і викликає сильну емоційну або інтелектуальну реакцію.
-
вбогість
1. Стан крайньої матеріальної незабезпеченості, злиднів; бідність, убогість.
2. Відсутність духовного багатства, внутрішньої повноти; моральна або інтелектуальна убогість.
-
гайворон
1. Місцева (південно-західна) назва птаха з родини воронових з чорним блискучим оперенням — галки (Coloeus monedula).
2. Власна назва географічних об’єктів (населені пункти, річка) в Україні, зокрема села у Вінницькій та Кіровоградській областях.
3. Прізвище українського походження.
-
вбируваність
Вбируваність — властивість за значенням дієслова “вбирувати”, здатність до вбирання, поглинання або засвоєння чогось (наприклад, вологи, рідини, знань).
Вбируваність — у техніці та матеріалознавстві: характеристика матеріалу (наприклад, бетону, цегли, ґрунту), що визначає його здатність поглинати та утримувати в собі рідину (воду).