1. Стан крайньої матеріальної незабезпеченості, злиднів; бідність, убогість.
2. Відсутність духовного багатства, внутрішньої повноти; моральна або інтелектуальна убогість.
вбогість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Неохайність і вбогість одежі були потрібні, необхідні. Колись робітники на пам’ять вчили прокламації, написані цією рукою, що тепер так несміло й злодійкувато посилає у рот на виделці смачні гриби.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: іменник (однина) |