Словник Української Мови
1. (історичний термін) Рідкий, прозорий соус на основі міцного бульйону з риби, птиці або телятини, який при охолодженні застигає у желе; використовувався в давній європейській кухні, особливо у середньовіччі та епоху Відродження.
2. (кулінарний термін) Страва, зазвичай м’ясна або рибна, заливена таким желеподібним соусом до твердого стану; холодне заливне.
Вельбот — невелика швидкісна шлюпка з гострими обводами носової та кормової частин, що традиційно використовується для рятувальних, рибальських чи промислових цілей, особливо поширена в арктичних регіонах.
Створений із суміші ґрунту та цементу, що використовується в дорожньому та гідротехнічному будівництві для зміцнення основи.
1. (в антропології та етнографії) Такий, що стосується екзогамії; властивий екзогамії — звичаю або правилу, що вимагає укладення шлюбу виключно за межами певної соціальної групи (роду, племені, тощо).
2. (у біології, про організми) Такий, що запліднюється шляхом злиття статевих клітин від різних особин; що розмножується перехресним заплідненням.
Галати — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.
Галати — власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області, Вижницькому районі.
1. Система державної соціальної допомоги для незаможних громадян, що включає грошові виплати, продовольчі табони, субсидії на житло та медичне страхування; характерна переважно для США та деяких інших країн.
2. Сама державна допомога (грошова чи натуральна) в рамках такої системи соціального забезпечення.
3. Перен. Про явище, коли хтось отримує безкоштовну матеріальну підтримку, не докладаючи власних зусиль, або про ставлення, що розраховує на таку підтримку.
1. У давньогрецькій міфології — морська німфа, одна з нереїд, кохана циклопа Поліфема, яка відповіла взаємністю сицилійському пастуху Акіду.
2. Назва давньогрецької статуї роботи скульптора Праксітеля, що зображала прекрасну жінку; узагальнено — втілення жіночої краси, ідеалу жінки.
3. У переносному значенні — жінка надзвичайної, ідеальної краси.
1. (в анатомії) М’яка мозкова оболона, що вкриває головний та спинний мозок; одна з трьох оболон центральної нервової системи.
2. (в історії, одягу) Легке жіноче покривало, яке в давнину носили на голові або обличчі, часто як символ скромності або шлюбного статусу.
3. (в церковному вжитку) Покривало, яким накривають потир або інші священні предмети під час літургії.
4. (в біології) Тонка перетинка, оболонка або покрив у деяких організмів (наприклад, у бактерій, грибів, насіння).
5. (в мистецтві) Символічне зображення завіси або покривала в живописі та скульптурі, що часто означає таємницю або відділення сакрального простору.
Наука, що вивчає можливість існування життя поза межами Землі, його походження, розвиток та особливості; астробіологія.
Велошина — спеціалізована шина, призначена для використання на велосипедних колесах; покришка велосипеда.