Словник Української Мови
екзогастричний (від грец. екзо- — зовні та гастр- — шлунок) — термін, що позначає розташування, походження або спрямованість чогось поза шлунком.
У медицині та біології — такий, що знаходиться або відбувається зовні від порожнини або стінки шлунка (напр., екзогастрична кіста).
1. Тонка, м’яка та щільна бавовняна тканина з коротким густим ворсом на лицьовій стороні, що використовується для пошиття дитячого одягу, легких жіночих суконь та домашнього текстилю.
2. (у спеціалізованому контексті) Різновид вельвету з дуже вузьким рубчиком (менше 3 мм) або без чітко вираженого рубчика, що надає матерії однорідну ворсову поверхню.
Галахура — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
Сільськогосподарський знаряд або навісне (причіпне) обладнання до трактора, призначений для обробітку ґрунту шляхом його подрібнення, перемішування та вирівнювання за допомогою обертових робочих органів (фрез).
Робочий орган (механізм) сільськогосподарської машини, що виконує операцію фрезерування (різання та подрібнення) ґрунту.
1. Звичай або правило, за яким особа може вступати у шлюб лише з представником іншої соціальної групи (роду, племені, тощо), а не зі своєї.
2. В антропології та соціології — система шлюбних зв’язків, що забороняє одруження всередині певної соціальної чи територіальної групи та вимагає шукати партнера поза нею.
1. Вельвети — множина від слова “вельвет”, що означає групу людей, які мають високе соціальне становище, аристократію або вищу верству суспільства; знать, еліта.
2. Вельвети — заст. багаті, розкішні тканини, особливо оксамит (у цьому значенні вживається рідко, переважно в історичному контексті).
1. Щільна бавовняна (рідше вовняна чи шовкова) тканина з поздовжніми рубчиками, які утворюються додатковими ворсовими нитками основи, що має характерну “смугасту” фактуру та м’який блиск.
2. Текстильний матеріал або виріб (одяг, взуття, меблі), виготовлений з такої тканини.
Галаха — у юдаїзмі: сукупність релігійно-правових норм та звичаїв, що регулюють релігійне, громадське та сімейне життя віруючих євреїв, закріплених у Талмуді та рабинській літературі.
Галаха — окреме правило, закон або встановлення в рамках загальної релігійно-правової системи юдаїзму.
Вельбіб — власна назва, що позначає персонажа з українського фольклору, зокрема вертепної драми, комічну постать слуги-простолюдина, часто хитрого та дотепного.
Вельбіб — власна назва, що вживається як ім’я комічного персонажа в українській літературі та драматургії, уособлення простодушної кмітливості та народного гумору.
1. Антропологічна та соціологічна норма, згідно з якою особа зобов’язана вступати в шлюб або утримувати статеві зв’язки виключно за межами своєї соціальної групи (роду, племені, тотемічного клану).
2. У біології (зоології, ботаніці) — перехресне запліднення між особами різних популяцій або неспорідненими особинами в межах виду, що запобігає близькоспорідненим схрещуванням (інбридингу).