Словник Української Мови
1. Назва давньоруського міста на Дністрі (нині село Івано-Франківської області), столиці Галицького, а згодом Галицько-Волинського князівства (XII–XIV ст.).
2. Назва міста в Росії (Костромська область), заснованого в 1159 році, історичного центру Галицького князівства.
3. Переносно — історична назва Галичини, західного регіону України.
1. Діалектна назва великого, грубого цвяха, зазвичай дерев’яного, або кілка.
2. Рідкісна назва пухкої, округлої шишки, наросту на дереві або кущі.
3. У переносному значенні — про людину низького зросту, кремезної статури.
1. (від англ. venture — ризиковане підприємство) Ризикований (переважно інноваційний) бізнес або підприємство, пов’язане з високим ступенем невизначеності, але й потенційно з високим прибутком.
2. (від англ. venture capital) Капітал, який інвестори вкладають у стартапи та інші ризиковані, але перспективні компанії на ранніх стадіях їх розвитку з метою отримання значного прибутку в майбутньому; венчурне фінансування.
3. (розм.) Сама компанія або стартап, що залучає венчурне фінансування та здійснює інноваційну діяльність.
1. Зовнішній твердий покрив, що виконує функцію опори та захисту тіла у деяких безхребетних тварин (наприклад, у членистоногих).
2. Спеціальний механічний пристрій, що надягається на тіло людини для посилення фізичних можливостей, підтримки опорно-рухового апарату або відновлення рухових функцій.
Венчен — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (до 2020 року).
1. Історична область на заході України, розташована в басейні верхньої течії Дністра та Прип’яті, що охоплює сучасні Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську області та частини сусідніх держав; ядро Галицько-Волинського князівства, згодом — королівства Русь, історичний регіон з власною культурною та політичною традицією.
2. Розмовна назва міста Львова, адміністративного центру Львівської області та історичного головного мова Галичини.
3. (у спеціальному вживанні) Назва однієї з гілок українців, що сформувалася на території Галичини, з характерними особливостями говірки, побуту та культури.
1. (біол.) Форма симбіозу, при якій один організм (симбіонт) живе на зовнішній поверхні тіла іншого організму (хазяїна), отримуючи від нього захист або інші переваги, але не проникаючи всередину його тканин чи клітин.
2. (перен.) Тісне та довготривале зовнішнє співіснування або взаємовигідна співпраця різних організмів, соціальних груп, систем чи інституцій, що зберігають свою автономність.
Венустрафобія — патологічний, ірраціональний страх перед красивими жінками, що належить до специфічних фобій; може супроводжуватися тривогою, панічними атаками та бажанням уникати будь-якої взаємодії з об’єктом страху.
1. Стосунний до Галичини, пов’язаний з нею; властивий Галичині, її мешканцям.
2. Стосунний до Галича (давньоруського княжого міста), пов’язаний з ним.
3. Стосунний до Галицько-Волинського князівства, пов’язаний з ним.
4. Стосунний до Галицької землі (історичної області), пов’язаний з нею.
1. В анатомії: дрібна кровоносна судина, що є продовженням капілярної мережі та збирає венозну кров для подальшого відведення у більші вени.
2. В ботаніці: тонка жилка на листковій пластинці рослини, що є кінцевим розгалуженням середньої жилки або жилкування другого порядку.