Значення
- (Біологія) –
(біол.) Форма симбіозу, при якій один організм (симбіонт) живе на зовнішній поверхні тіла іншого організму (хазяїна), отримуючи від нього захист або інші переваги, але не проникаючи всередину його тканин чи клітин.
- (Біологія) –
(перен.) Тісне та довготривале зовнішнє співіснування або взаємовигідна співпраця різних організмів, соціальних груп, систем чи інституцій, що зберігають свою автономність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екзосимбіоз, р. екзосимбіозу, д. екзосимбіозові, з. екзосимбіоз, о. екзосимбіозом, м. екзосимбіозі, к. екзосимбіозе