Словник Української Мови
1. Рідкісне архаїчне позначення непостійної, легковажної людини, яка часто змінює свої рішення, погляди або прихильності; вітрогон, вертопрах.
2. У технічному контексті — обертальна частина механізму, вал, шпиндель або пристрій для обертання чогось (наприклад, вертел для смаження м’яса над вогнем).
Речовина або матеріал, що при введенні в атмосферу сприяє утворенню гало (атмосферного оптичного явища у вигляді кілець, дуг, стовпів або плям світла навколо Сонця або Місяця).
Хімічна сполука, яка в процесі виробництва призначена для утворення пор (порожнин) у матеріалі, наприклад, у полімерах або бетоні, тобто пороутворювач.
1. (політика) Система управління, заснована на суворій ієрархії, централізації влади та підпорядкуванні нижчих ланок вищим, що характеризується одностороннім прийняттям рішень “зверху вниз”.
2. (мистецтво, архітектура) Художня концепція або стильова особливість, що акцентує, використовує або підкреслює вертикальні лінії, форми та спрямованість.
1. Який стосується хімічного елемента ґадолінію, складається з нього або містить його.
2. Який отриманий за участю ґадолінію або пов’язаний з його використанням (наприклад, про сполуки, матеріали, каталізатори).
1. Жінка, яка професійно займається веденням домашнього господарства, закупівлями, іноді наглядом за персоналом у приватному домі або установі (наприклад, у пансіонаті, лікарні).
2. (Заст.) Дружина економа; жінка, яка керує господарством у маєтку, монастирі тощо.
1. (медицина, реабілітація) Процес навчання пацієнта, який тривалий час перебував у лежачому положенні, самостійному перебуванню та пересуванню у вертикальному положенні (стоячи або за допомогою спеціальних пристроїв); приведення тіла у вертикальну позицію з метою профілактики ускладнень та відновлення функцій.
2. (економіка, бізнес) Стратегія розширення контролю компанії над різними етапами виробничого ланцюжка — від закупівлі сировини до збуту готової продукції, що призводить до об’єднання у власності одного господарюючого суб’єкта послідовних стадій виробництва та реалізації товару.
3. (політика, управління) Процес посилення централізації влади та підпорядкування нижчих ланок вищим у ієрархічній системі, зосередження повноважень на верхніх рівнях.
4. (техніка, технології) Процес переходу від горизонтального (розосередженого) до вертикального (організованого за рівнями) розташування, структури або орієнтації елементів системи, конструкції тощо.
Галотрихіт — рідкісний мінерал класу сульфатів, гідратований сульфат заліза та алюмінію, який утворює блакитні, зеленувато-сині або фіолетові волокнисті або сталактитоподібні агрегати.
1. (про щось) Ставати менш витратним, зменшуватися в кількості або обсязі внаслідок ощадливого, розважливого використання; заощаджуватися.
2. (розм.) Діставатися, залишатися в результаті економії, ощадливості; відкладатися, зберігатися.
3. (заст.) Бути ощадливим, берегти себе, свої сили або ресурси.
1. Абстрактний іменник, що позначає властивість бути вертикальним; стан, положення або якість предмета, лінії, площини, що відповідає напрямку вертикалі, тобто напрямку схилу, відповідного напрямку сили тяжіння в даній точці; перпендикулярність до горизонтальної площини.
2. У переносному значенні — прямолінійність, непохитність, стійкість у переконаннях, принципах або діях; моральна чи ідейна незламність.
Метод лікування та оздоровлення, заснований на перебуванні в штучно створеному середовищі, насиченому сухим аерозолем хлориду натрію (кухонної солі), що імітує мікроклімат соляних печер.