вертикальність

Значення

1. (Фізика) –

   Абстрактний іменник, що позначає властивість бути вертикальним; стан, положення або якість предмета, лінії, площини, що відповідає напрямку вертикалі, тобто напрямку схилу, відповідного напрямку сили тяжіння в даній точці; перпендикулярність до горизонтальної площини.

2. (Психологія) –

   У переносному значенні — прямолінійність, непохитність, стійкість у переконаннях, принципах або діях; моральна чи ідейна незламність.

Правопис та відмінювання