Словник Української Мови
Галофіл — мікроорганізм (бактерія, архея), що живе в умовах високої концентрації солей (наприклад, у солоних озерах, солончаках) і потребує її для свого зростання та розмноження.
Галофіл — будь-який живий організм (рослина, тварина), пристосований до життя в сильно засоленому середовищі.
1. (заст., поет.) Сад, виноградник; уживається переважно в поетичних та релігійних текстах для позначення високого, благодатного саду, часто з символічним значенням.
2. (у православній гімнографії та іконографії) Поетичне позначення Богородиці (Діви Марії), що символізує цілковиту чистоту, благодать та духовний сад, з якого зійшов плід життя — Ісус Христос (наприклад, у акафістах: “Радуйся, Нев’янучий цвіте; радуйся, нетлінний вертограде”).
3. (іст., архіт.) Назва давньоруських та українських рукописних збірок, переважно XVII—XVIII століть, що містять повчання, притчі, алегоричні оповіді моралізаторського характеру, де життя думки часто порівнюється з садом (наприклад, “Вертоград многоцвітний”).
1. Властивість за значенням прикметника “вертлявий”: надмірна рухливість, невгамовність, постійна зміна положення тіла або його частин; неспокійність у рухах.
2. Переносно: легковажність, непостійність у поведінці, вчинках або думках; несерйозність.
1. Ручний інструмент для свердління отворів у дереві, що складається з коловорота з патроном для затиску свердел та рукоятки для обертання.
2. Рухливий з’єднувальний елемент у механізмах, що забезпечує обертання однієї частини відносно іншої (наприклад, у підвісі гармати, вантажопідіймальних пристроях, будівельній техніці).
3. Анат. Верхня закруглена частина стегнової кістки, що входить у заглиблення тазової кістки, утворюючи кульшовий суглоб.
1. (у хімії та технології) Який стосується галофосфатів — сполук, що містять фосфат та галоген, або виготовлений з їх використанням; найчастіше вживається у словосполученні «галофосфатний люмінофор» — спеціальне світлоспромінювальне покриття для люмінесцентних ламп.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Те саме, що вертіль, вертун — пристрій для обертання, крутіння або рухлива, вертлява людина.
Економократія — політико-економічна концепція або суспільний устрій, при якому реальна влада належить не широкому загалу громадян, а вузькій групі найбагатших осіб або великих фінансово-промислових структур, що контролюють економіку та через неї впливають на політичні рішення.
Економократія — суспільство, організоване за принципом максимальної економічної ефективності, де управління здійснюють технократи та фахівці-економісти, а критерієм ухвалення будь-яких рішень є економічна доцільність.
Властивість за значенням прикметника “верткий”: здатність швидко та легко рухатися, обертатися, повертатися; спритність, рухливість.
Властивість за значенням прикметника “вертливий”: метушливість, непостійність, легковажність у поведінці або вчинках.
1. (хімія) Стосовний до галоформів — органічних сполук, похідних метану, у яких три атоми водню заміщені на атоми галогенів (хлору, йоду, брому), наприклад, хлороформ, йодоформ.
2. (хімія) Який має хімічну структуру або властивості, подібні до галоформів.