Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “вибовкувати” — процес виготовлення, створення або обробки чогось за допомогою бовкуна (спеціального інструменту для клепання, заклепування або обробки металу, зокрема при виробництві посуду).
2. Результат такої дії — виріб, отриманий шляхом клепання або обтискання металу бовкуном, зокрема посуд (наприклад, миска, казан), виготовлений із окремих частин, з’єднаних заклепками.
Речовина природного або синтетичного походження, що спричиняє галюцинації, глибокі зміни сприйняття, мислення та емоційного стану.
Хімічна сполука, яка впливає на центральну нервову систему, викликаючи збори в роботі органів чуттів (зорові, слухові, тактильні спотворення) та порушуючи нормальне усвідомлення реальності.
1. Дія за значенням дієслова “виблискувати” — яскраве, інтенсивне сяяння, спалахування, випромінювання світла, блисків.
2. Переносно — вияв, прояв чогось яскравого, помітного, що привертає увагу (наприклад, таланту, розуму, почуттів).
1. Примусове або добровільне виселення людини за межі її батьківщини, позбавлення громадянства або правового зв’язку з державою, де вона народилася або була громадянином.
2. Процес або факт перебування особи на постійному проживанні за кордоном, часто зі зміною громадянства.
3. У міжнародному праві — формально оформлений вихід із громадянства однієї держави перед вступом у громадянство іншої.
1. Коротке, яскраве світіння, спалах, що виникає й зникає; відблиск, відсвіт.
2. Переносно: прояв, ознака чогось (часто внутрішнього, духовного), що раптово виявляється на короткий час.
1. Хибне сприйняття, що виникає без реального об’єкта, порушення психічної діяльності, при якому людина бачить, чує або відчуває щось, чого насправді не існує.
2. Образ, явище, звук тощо, що сприймаються при такому порушенні.
3. (Переносно) Нав’язлива ілюзія, марна мрія, химерна вигадка.
1. Тонкий мотузок або трос, яким прив’язують вітрила до рей на вітрильних суднах.
2. У переносному значенні — будь-яка тонка та міцна мотузка, шнур.
1. Жінка, яка добровільно або вимушено проживає за межами своєї батьківщини, часто тривалий час, зберігаючи культурну або громадянську ідентичність зі своєю країною походження.
2. Особа жіночої стати, позбавлена громадянства або вигнана зі своєї країни рішенням влади (застаріле значення).
1. Дія за значенням дієслова “вибити” — насильне видалення, виганяння когось, чогось звідкись; також — примусове одержання чогось (грошей, обіцянки, зізнання).
2. Технічний прийом у бойових мистецтвах, спорті або танці, що полягає у різкому, потужному русі для виведення супротивника з рівноваги або для виконання певного елементу.
3. У техніці — процес механічного видалення деталі з форми, отримання відбитку, штампування; також результат цієї дії — вибитий напис, позначка.
1. Особа, яка здійснює вибір, відбір когось або чогось за певними ознаками; той, хто вибирає.
2. Технічний пристрій або механізм, призначений для автоматичного вибору, відбору, сортування або комутації чогось (наприклад, сигналів, деталей, маршрутів).
3. (У політичному та громадському контексті) Особа, яка має право голосувати на виборах; виборець, електорат.