експатріація

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Примусове або добровільне виселення людини за межі її батьківщини, позбавлення громадянства або правового зв’язку з державою, де вона народилася або була громадянином.

2. (Юриспруденція) –

   Процес або факт перебування особи на постійному проживанні за кордоном, часто зі зміною громадянства.

3. (Юриспруденція) –

   У міжнародному праві — формально оформлений вихід із громадянства однієї держави перед вступом у громадянство іншої.

Правопис та відмінювання