вибиття

[ʋɪbɪttjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “вибити” — насильне видалення, виганяння когось, чогось звідкись; також — примусове одержання чогось (грошей, обіцянки, зізнання).

  2. (Спорт) –

    Технічний прийом у бойових мистецтвах, спорті або танці, що полягає у різкому, потужному русі для виведення супротивника з рівноваги або для виконання певного елементу.

  3. (Техніка) –

    У техніці — процес механічного видалення деталі з форми, отримання відбитку, штампування; також результат цієї дії — вибитий напис, позначка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибиття, р. вибиття, д. вибиттю, з. вибиття, о. вибиттям, м. вибитті, к. вибиття

Більше записів