1. Патологічне зміщення кінців кісток у суглобі, що призводить до порушення його функції, часто супроводжується розривом суглобової сумки та зв’язок; дислокація.
2. Переносно: різке відхилення від нормального стану, перебігу чогось; порушення, зрив.
-
гамазин
1. (заст.) Склад, комора або магазин для зберігання зерна, продовольства або інших товарів.
2. (іст.) Військовий склад з провіантом, фуражем та амуніцією.
3. (рідк.) Велика дерев’яна будівля господарського призначення; великий сарай.
-
вивершування
1. Дія за значенням дієслова “вивершувати” — завершення будівництва, спорудження верхньої частини будівлі, її верху, даху; увінчання.
2. (у переносному значенні) Завершення, остаточне оформлення чого-небудь, доведення до досконалості; кульмінація, апофеоз.
-
експлуатаційник
1. Фахівець, який займається експлуатацією (технічним обслуговуванням, використанням та контролем за роботою) технічних систем, устаткування, споруд або транспортних засобів для підтримки їх у робочому стані.
2. Працівник експлуатаційної служби або підрозділу, що відповідає за безперебійну роботу та технічне обслуговування певних об’єктів (наприклад, ліній зв’язку, електромереж, житлових будинків).
-
вивершення
1. (геологія) Процес викидання на поверхню Землі розплавлених гірських порід (магми), попелу, газів та інших продуктів вулканічної діяльності; вулканічне виверження.
2. (переносне) Раптове, бурхливе проявлення, вибух сильних почуттів, емоцій (гніву, радості тощо).
-
гамазея
1. (історичне) Склад, комора або магазин для зберігання продовольства, фуражу або військового майна, особливо при фортеці або військовій частині.
2. (історичне, медичне) Установа, що виконувала функції аптеки, складу медикаментів та перев’язувального пункту, зазвичай при війську або у прикордонній смузі.
-
експлуатаційний
1. Стосуючись експлуатації (у значенні використання техніки, обладнання, транспортних засобів, будівель тощо за їхнім призначенням), призначений для неї або пов’язаний з нею.
2. Характерний для періоду нормальної роботи, використання технічного об’єкта після його введення в дію; робочий.
3. Стосуючись експлуатації (у значенні використання кого-, чого-небудь для власної вигоди), примусової праці, пов’язаний з нею.
-
вивертом
1. (геологія) Крутий, різкий вигин пласта гірської породи, що утворився внаслідок тектонічних процесів; складка, зігнута так, що її верхи опуклістю спрямовані вниз, антикліналь.
2. (переносне значення) Несподіваний, дивний або химерний вчинок, витівка; щось ексцентричне, що викликає подив.
-
гамазей
1. (істор.) Склад для зберігання зброї, амуніції та військового спорядження; арсенал.
2. (заст.) Сховище, комора для різних товарів або припасів; склад.
-
вивертливість
1. Властивість за значенням прикметника “вивертливий”; хитромудрість, вигадливість, складність у формі, будові або вираженні.
2. Надмірна витонченість, манірність, зайва вигадливість у поведінці, мові або стилі.