Словник Української Мови
1. Жінка або дівчина, яку було насильно вигнано, вислано з рідної землі, країни, місця проживання або спільноти; заслана.
2. Жінка або дівчина, яка добровільно покинула рідні місця, перебуває на чужині, часто через політичні, релігійні чи інші переслідування; вимушена емігрантка, біженка.
3. (переносне значення) Жінка або дівчина, яка почувається самотньою, відчуженою, відкинутою від колективу, родини або звичного середовища.
1. Жінка або дівчина, яка народилася та/або живе в Гамбії, державі в Західній Африці, або є її громадянкою.
2. Представниця основного або одного з корінних народів Гамбії.
1. Виставляти на огляд, показувати публіці (твори мистецтва, колекції, експонати тощо).
2. Піддавати впливу якихось факторів (наприклад, світла, радіації, певних умов) для дослідження, обробки або зміни властивостей.
3. У фотографії: піддавати світлочутливий матеріал (плівку, фотопапір) дії світла для отримання зображення.
1. Стан, становище або діяльність вигнанця; перебування на засланні або в еміграції, часто з активним суспільно-політичним, культурним чи творчим життям на чужині.
2. Сукупність вигнанців, їхнє середовище або спільнота, що сформувалася за межами батьківщини.
3. Історична назва періоду або явища в житті українського народу, пов’язаного з масовою політичною еміграцією, зокрема після національно-визвольних змагань XX століття.
1. Жінка або дівчина, яку було насильно вигнано з рідної землі, батьківщини, місця проживання або спільноти; заслана, вигнана.
2. (у переносному значенні) Той, хто відкинутий, виключений з якогось кола, середовища або позбавлений чогось (наприклад, спокою).
3. (у ботаніці, як видова назва) Народна назва рослини з роду вовчі ягоди (Daphne), зокрема вовче лико пахуче (Daphne cneorum).
1. Дія за значенням дієслова “експонувати”; виставлення чого-небудь для огляду, демонстрування (наприклад, творів мистецтва, музейних експонатів, товарів).
2. У фотографії та кінематографії — процес впливу світла на світлочутливий матеріал (плівку, фотопапір), що призводить до отримання прихованого або видимого зображення; витримка, освітлення.
3. У техніці — розміщення об’єкта, приладу чи зразка в певних умовах (наприклад, під впливом погоди, радіації, хімічних речовин) для вивчення його поведінки або змін.
4. У мистецтві — частина художнього твору (особливо в літературі), де представлені основні персонажі, час, місце та обставини дії; вступна, початкова частина сюжету.
1. Стосунок до міста Гамбург у Німеччині, пов’язаний з ним або походженням з нього.
2. Належний до породи великих домашніх кролів з характерним сріблясто-сірим хутром, виведеної в місті Гамбург.
Особа, яку було насильно вигнано з рідної землі, батьківщини або певної території, часто з політичних, національних, релігійних чи інших мотивів; той, хто перебуває у вигнанні.
Той, хто був виключений, вигнаний з якоїсь організації, колективу, спільноти (наприклад, зі школи, робочого місця, громади).
У переносному значенні: той, хто почувається відчуженим, самотнім, позбавленим зв’язку зі своїм оточенням або звичним середовищем.
1. Розділ фотографії, що вивчає методи та засоби вимірювання експозиції (світлової енергії, необхідної для отримання знімка) за допомогою спеціальних приладів — експонометрів.
2. Сукупність технічних прийомів і розрахунків для визначення правильних параметрів експозиції (діафрагми, витримки, світлочутливості матеріалу) під час фотографування або кінозйомки.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області.