1. Який викликає ганьбу, сором; гідний осуду, осудження; безчесний, сороміцький.
2. Який свідчить про ганьбу, сором; принизливий, ганьбізний.
3. Який заслуговує на сувору осудливу оцінку; дуже поганий, відразливий.
Словник Української Мови
1. Який викликає ганьбу, сором; гідний осуду, осудження; безчесний, сороміцький.
2. Який свідчить про ганьбу, сором; принизливий, ганьбізний.
3. Який заслуговує на сувору осудливу оцінку; дуже поганий, відразливий.
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Случі, що протікає територією Хмельницької області.
2. Рідкісне діалектне позначення виткої, звивистої річки або струмка; викрут, викрута.
1. Таке, що викликає ганьбу, сором; гідне осуду, осудження; безчесне, сороміцьке.
2. Таке, що свідчить про ганьбу, сором; принизливе, образливе.
1. Різновид ручного інструменту, зазвичай у вигляді стрижня зі змінними насадками (голівками), призначений для закручування та відкручування гвинтів, шурупів, болтів, часто з механізмом, що дозволяє створювати великий крутний момент; гайковий ключ з храповим механізмом (т. зв. “трещотка”).
2. Розм. Людина, яка схильна до вигадок, хитромудрих вчинків або ж ухиляння від прямої відповіді; хитромудрик, вивертень.
3. Заст. Витончений, вигадливий рух у танці або гімнастиці; виверт, коліно.
1. Надзвичайна терміновість, невідкладність, що вимагає негайних дій або рішень у зв’язку з особливими, часто непередбаченими обставинами.
2. Характерна ознака події, ситуації або заходу, що є невідкладним і має першочерговий пріоритет.
1. Власна назва українського народного танцю, що характеризується швидким темпом, складними присядками, стрибками та іншими майстерними рухами ніг, які виконуються переважно чоловіками.
2. Назва музичної пісенно-танцювальної форми, що супроводжує однойменний танець, з чітким ритмічним малюнком, часто у розмірі 2/4.
3. Переносно — хитромудра, незвичайна або витончена дія, витівка, фігура (у мовленні, поведінці тощо); викрут, викрутас.
1. (заст.) Дерев’яний або металевий важіль, лом, що використовувався для ручного обертання валів, коліс, пересування важких предметів.
2. (морськ.) Спеціальний важіль (кляч) для керування рульовим приводом на суднах, зокрема шлюпках.
3. (перен., розм.) Про людину високого зросту, незграбної статури.
екстрено — прислівник до прикметника “екстрений”; дуже терміново, негайно, у зв’язку з виникненням невідкладних, надзвичайних обставин, що вимагають найшвидших дій.
1. Складний, хитромудрий рух тіла, переважно у танці або гімнастиці; витівка, викрут.
2. Переносно: надмірно витончена, мудрена форма висловлювання думки, мистецькому творі тощо; зайва складність, вигадливість.
3. У техніці: пристрій або деталь, що дозволяє щось викручувати, відкручувати або регулювати (наприклад, викрутас для кранів).
1. Дія за значенням дієслова викручувати; результат такої дії — надання чомусь обертального руху, обертання до певного положення або стану.
2. Технічний пристрій або деталь, призначені для обертання, закручування чи відкручування чогось (наприклад, гвинта, болта).
3. Розмовне: хитрість, вигадливий спосіб уникнення скрутного становища, вихід із труднощів шляхом кмітливості або обману.
4. У гімнастиці, акробатиці: різкий обертовий рух тіла навколо своєї осі під час стрибка або іншого вправи.