викрут

[ʋɪkrut] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова викручувати; результат такої дії — надання чомусь обертального руху, обертання до певного положення або стану.

  2. (Техніка) –

    Технічний пристрій або деталь, призначені для обертання, закручування чи відкручування чогось (наприклад, гвинта, болта).

  3. (Лінгвістика) –

    Розмовне: хитрість, вигадливий спосіб уникнення скрутного становища, вихід із труднощів шляхом кмітливості або обману.

  4. (Спорт) –

    У гімнастиці, акробатиці: різкий обертовий рух тіла навколо своєї осі під час стрибка або іншого вправи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викрут, р. викруту, д. викрутові, з. викрут, о. викрутом, м. викруті, к. викруте

Більше записів