Значення
- (Техніка) –
Різновид ручного інструменту, зазвичай у вигляді стрижня зі змінними насадками (голівками), призначений для закручування та відкручування гвинтів, шурупів, болтів, часто з механізмом, що дозволяє створювати великий крутний момент; гайковий ключ з храповим механізмом (т. зв. “трещотка”).
- (Лінгвістика) –
Розм. Людина, яка схильна до вигадок, хитромудрих вчинків або ж ухиляння від прямої відповіді; хитромудрик, вивертень.
- (Мистецтво) –
Заст. Витончений, вигадливий рух у танці або гімнастиці; виверт, коліно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викрутач, р. викрутача, д. викрутачеві, з. викрутач, о. викрутачем, м. викрутачеві, к. викрутачу