Древослів

Словник Української Мови

  • вистукування

    1. Дія за значенням дієслова “вистукувати” — створення ритмічних звуків, ударів, часто з певною послідовністю, наприклад, пальцями по поверхні, молотком по металу тощо.

    2. Отримання, передача або розшифровка інформації (наприклад, тексту, коду) за допомогою ритмічних ударів, що відповідають умовним сигналам (найчастіше — азбуці Морзе).

    3. У медицині — перкусія, метод дослідження внутрішніх органів (легень, серця, печінки) шляхом вислуховування звуку, що виникає при постукуванні пальцем або спеціальним молоточком по поверхні тіла.

  • вистріл

    1. Одиночний постріл зі стрілецької чи артилерійської зброї, а також звук, що його супроводжує.

    2. Швидкий, різкий рух, кидок, стрибок або порив чогось уперед; сплеск, викид (наприклад, води, полум’я, світла).

    3. Різкий, короткий звук, схожий на постріл (наприклад, тріск, клацання).

    4. Миттєва, інтенсивна поява або прояв чогось (наприклад, болю, думки, почуття).

    5. У спорті (теніс, бадмінтон тощо) — потужний, атакувальний удар по м’ячу або волану.

  • гарненький

    1. Зменшувально-пестливий варіант до прикметника “гарний”: привабливий, миловидний, симпатичний, але в меншій мірі або з відтінком ласкавості, ніжності.

    2. (переносно) Досить добрий, задовільний, прийнятний; непоганий.

  • електродерматограма

    Електродерматограма — графічний запис електричної активності шкіри, що використовується для вивчення її функціонального стану та реакцій на подразнення.

  • вистругування

    1. Дія за значенням дієслова “вистругувати” — обробка поверхні струганням для надання їй необхідної форми, гладкості або розміру, а також результат такої дії.

    2. (у техніці, деревообробці) Процес видалення шару матеріалу (деревини, металу тощо) за допомогою різального інструменту (стругака, фрези) для отримання деталі з заданими параметрами.

    3. (переносно) Ретельне, поступове формування чи вироблення якихось рис, навичок, твору мистецтва.

  • вистрочування

    1. Дія за значенням дієслова “вистрочувати” — обробка краю або шва тканини, шкіри тощо строчкою для зміцнення або оздоблення.

    2. Результат такої дії — сама строчка, ряд паралельних стібків, якими оброблено край матеріалу.

  • гарнаш

    1. (історичне) Старовинна французька монета, карбована зі срібла або міді, що переважно мала ходіння в Європі у XIV–XVII століттях; також назва інших європейських монет, що наслідували французький зразок.

    2. (переносне, розмовне) Гроші, гроші в цілому (зазвичай у множині).

  • електродвижок

    Електродвижок — розмовна назва електродвигуна, електричної машини, що перетворює електричну енергію на механічну роботу (обертання валу).

  • вистромляння

    1. Дія за значенням дієслова “вистромляти” — витягування, висування чогось уперед, угору або назовні; надання предмету витягнутої, виступаючої форми або положення.

    2. (у переносному значенні) Різке, нетактовне висловлювання думки, зауваження тощо, часто в непідходящий момент.

  • гарнача

    1. (історичне) Назва мідної монети, що карбувалася в Іспанії (переважно в XVII–XVIII ст.) і мала широке ходіння в Європі, зокрема на українських землях; також назва інших європейських мідних монет низької вартості.

    2. (переносне значення, розмовне) Дрібна монета, незначна сума грошей; часто вживається в запереченнях для підсилення значення (напр., «не мати гарначі» — не мати зовсім грошей).