Словник Української Мови
1. Витінок — вид народного декоративного мистецтва, техніка створення художнього зображення або орнаменту шляхом вирізання (витинання) паперу, тканини, шкіри тощо; вирізаний таким чином візерунок або силует.
2. Витінок — у палеонтології: виступ, відросток на кістці або панцирі, що слугує для кріплення м’язів або зв’язок.
3. Витінок — у ботаніці: видовжене, загострене закінчення пелюстки, листка або іншої частини рослини.
Витинанки — це вид декоративно-ужиткового мистецтва, що полягає у вирізанні ножицями або ножем з паперу, тонкого картону або іншого матеріалу орнаментів, силуетів, сюжетних зображень, які використовуються як самостійні прикраси (на вікнах, стінах, полицях) або як основа для інших виробів.
Витинанки — це самі вироби, створені в цій техніці (наприклад, паперові кружеви, сніжинки, силуетні картини).
1. Який стосується гарнітуру (комплекту меблів, одягу, прикрас тощо), призначений для гарнітуру або входить до його складу.
2. У поліграфії: такий, що складається з набору шрифтів різних накреслень і кеглів, але єдних за стилем, призначений для комплектного оформлення видань.
Електродриль — ручний електричний інструмент для свердління отворів у різних матеріалах (дереві, металі, бетоні, цеглі тощо), а також для закручування та відкручування кріпильних елементів (гвинтів, шурупів), що працює від мережі або акумулятора.
1. Виріб з паперу, тканини або іншого тонкого матеріалу, створений шляхом вирізання ножицями або ножем; техніка декоративно-ужиткового мистецтва, заснована на такому вирізанні.
2. Традиційна українська народна декоративно-прикладна мистецька техніка, що полягає у вирізанні з паперу (рідше тканини) складних орнаментальних або сюжетних композицій, які використовуються як самостійні прикраси (наприклад, “павуки”) або як візерунки для вишивки, розпису тощо.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. (заст.) Назва однієї з дрібних монет, що перебувала в обігу на території України в XVI–XVII століттях; за різними версіями, це могла бути мала мідна монета або ж срібна монета вартістю у три копійки (так званий “трояк”).
1. Комплект однорідних предметів, призначених для спільного використання (наприклад, посуд, білизна, меблі).
2. Повний комплект друкарських літер, цифр і знаків одного рисунка та розміру (кегля) для набору тексту.
3. У комп’ютерній техніці та поліграфії — цифровий аналог друкарського шрифту, файл із набором символів певного стилю.
4. Комплект з’єднаних між собою приладів або частин механізму, що становить єдине ціле (наприклад, гарнітура кріслення в автомобілі).
5. Звуковідтворювальний пристрій, що складається з навушників та мікрофона, який кріпиться на голові (головна гарнітура).
1. Технологічний процес захисту металевих конструкцій (наприклад, трубопроводів, резервуарів) від електрокорозії, що викликається блукаючими струмами, шляхом приєднання цих конструкцій до від’ємного полюса джерела постійного струму (катодний захист) або до рейки трамвая/залізниці (протекторний захист).
2. Медична процедура, спрямована на видалення рідини (наприклад, лімфи, гною) з тканин чи порожнин тіла за допомогою постійного електричного струму, що застосовується у фізіотерапії та лікувальній практиці.
1. Дія за значенням дієслова “витикати” — виставляти, висовувати щось назовні; виступати, стирчати.
2. (у геології) Вихід на поверхню землі пласта гірської породи, руди, вугілля тощо; обнаження.
1. Результат творчої діяльності людини в галузі мистецтва, науки, літератури тощо; твір.
2. Продукт, породження якоїсь діяльності, процесу або явища (часто вживається в іронічному чи зневажливому значенні).
3. Застаріле: дійство, вчинок, справа.