1. Результат творчої діяльності людини в галузі мистецтва, науки, літератури тощо; твір.
2. Продукт, породження якоїсь діяльності, процесу або явища (часто вживається в іронічному чи зневажливому значенні).
3. Застаріле: дійство, вчинок, справа.
витвір
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А на столі у вітальні ціле багатство — купи книжкових новинок: щойно видані збірки поезій і перекладів з автографами авторів, нова філософська монографія, рідкісний альбом художника, якийсь букіністичний раритет, запаморочливий витвір Чеського клубу любителів поезії, видання з діаспори — їх везли й надсилали господареві всіма можливими (і неможливими) шляхами з усіх куточків світу. До цього стола хотілося звертатися так, як у Чеховському «Вишневому саді» звертаються до старої родинної шафи, — «вельмишановний столе»… Знаєш, що тобі можуть позичити щось із цього багатства, особливо якщо ти скористаєшся цим для роботи, якщо використаєш для потрібної справи — як творчий імпульс.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
XV Кажуть, що роз’ятрена фантазія мистця може химерністю і надзвичайністю своєю випередити найдивовижніший витвір Натури, наймонструозніший факт Реальної Дійсности. Але я признаюся, що вкупі з громадянами реалістами ніколи не йняв цьому віри.
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |