гарнітура

1. Комплект однорідних предметів, призначених для спільного використання (наприклад, посуд, білизна, меблі).

2. Повний комплект друкарських літер, цифр і знаків одного рисунка та розміру (кегля) для набору тексту.

3. У комп’ютерній техніці та поліграфії — цифровий аналог друкарського шрифту, файл із набором символів певного стилю.

4. Комплект з’єднаних між собою приладів або частин механізму, що становить єдине ціле (наприклад, гарнітура кріслення в автомобілі).

5. Звуковідтворювальний пристрій, що складається з навушників та мікрофона, який кріпиться на голові (головна гарнітура).

Приклади вживання

Приклад 1:
Гарнітура конкорд. Друк офсетний.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Гарнітура Times. Друк офсетний.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 3:
Гарнітура Times New Roman.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |